fbpx

Після того я заборонив своїй дружині спілкуватися з Василем. Відтоді вона постійно ходила сумна. В гості ми більше ні до кого не ходили, у вихідні дні Ірина їхала до своєї мами, а я залишався вдома. А якось я повернувся в порожню квартиру, дружина зібрала речі і переїхала до батьків. Всі рідні мене засуджують, але хіба це нормально, коли дружина спілкується з чужим чоловіком

З Іриною ми були одружені три роки. Жили нормально. Дітей у нас не було, ми про них тільки мріяли. Не поспішали. Вихідні проводили в колі друзів, відпустки проводили біля моря. Друзів у мене дуже багато, майже всі одружені і мають дітей. Разом з друзями справляли свята і дні народження. Ходили один до одного в гості, цікавилися сімейними успіхами друзів і раділи їм як своїм. Ніяких недобрих випадків в нашому колі не траплялося.

Але одного разу сталося те, що мене зовсім не порадувало. Справа в тому, що я побачив, як Ірина переписується в соцмережі з одним з моїх друзів – Василем. Вона нічого не приховувала, обговорювали купівлю меблів. Спілкування було дружнім, без будь яких натяків. Але мене це чомусь засмутило.

Ірині я нічого не сказав, а з Василем на ранок поговорив особисто. Друг повідомив, що вони з моєю дружиною просто подружилися за час наших відносин. Нічого такого в їх листуванні немає, так що я даремно турбуюсь. Він кохає тільки свою Олену.

Але я не заспокоювався. Увечері поговорив з Іриною і попросив припинити спілкування з Василем. Ірина посміхнулася і пообіцяла більше не писати. Але обіцянку не стримала. Через тиждень все повторилося. Тепер обговорювали майбутню відпустку. Моя дружина писала, що краще їхати в Одесу, а Василь вихваляв відпочинок за кордоном. Я написав другу щоб той не набридав.

Вранці на роботі ми з Василем відновили розмову. Я попросив видалити номер моєї дружини і більше з нею не спілкуватися, він видалив, але дуже образився і перестав зовсім зі мною розмовляти.

Відтоді відносини у нас з дружиною стали натягнутими, вона мабуть теж образилася, що я їй не довіряю. Загалом, відносини в нас значно погіршилися. В гості ми більше ні до кого не ходили, у вихідні дні дружина їхала до своєї мами, а я залишався вдома. Про дітей більше не мріяли.

А одного разу я повернувся з роботи в порожню квартиру, дружина зібрала свої речі і переїхала до батьків. Розлучили нас швидко і без будь-яких ускладнень. І я залишився сам. Не знаю чому, але розлучення я пережив досить легко, можливо тому, що стосунки останнім часом були вже зовсім напружені.

Відтоді минуло п’ять років. Ірина вийшла заміж, у них з’явилась донька. Кажуть, що в них досить дружня родина. Я після розлучення так і не одружився. Жінки приходять і йдуть. Тепер шкодую, думаю хай би собі листувалися, що в цьому поганого. А так і дружину втратив і друга хорошого. Вона ж не зраджувала, та й жили ми добре, дітей хотіли, а я зі своїми ревнощами все зіпсував.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page