Після розлучення я познайомилася з чоловіком, на 15 років молодшим за себе. Спочатку ми просто спілкувалися, і я поїхала на заробітки. А зараз він кличе мене до себе, каже, щоб я поверталася в Україну, тому що в нього щодо мене серйозні наміри. Та мені вже страшно комусь вірити. Я переконана, що маю сподіватися лише сама на себе

В 40 років я розлучилася з своїм чоловіком. Олег не захотів жити зі мною, і це після 20-ти років шлюбу.

Одружилися ми ще в студентські роки, з великої любові. А потім, з роками, ця любов наче вивітрилася кудись.

У Олега було все більше претензій до мене, а ще – він дуже сильно мене ревнував.

Чому він це робив, я зрозуміла пізніше. Він сам мені зраджував, тому і поводив себе так.

У нас в шлюбі є дві дорослі доньки, старшій 19 років, молодшій 17.

Не знаю, що їм наговорив мій чоловік, але вони після розлучення захотіли залишитися з батьком.

Більше того, мої дівчата говорять про мене не дуже гарно, і все словами свого батька.

Вони можуть мені сказати, що я погана мама, можуть не взяти слухавку, коли я їм телефоную.

З нашої спільної квартири чоловік практично мене вигнав. У мене не було виходу, я зібралася і поїхала за кордон на заробітки.

Мені зараз так прикро, що хочеться просто виговоритись.

Адже я 20 років свого життя присвятила себе чоловіку і дітям, а в результаті – я виявилася їм непотрібною.

Зараз я в Італії доглядаю літню італійку і вечорами плачу над фотографіями.

А нещодавно я дізналася, що мій чоловік привів додому іншу жінку, і збирається з нею одружитися.

І мої діти прийняли її. В той час як мене вони чомусь вважають поганою мамою.

Моя мама теж чомусь стала на сторону чоловіка, сказала, що від доброї дружини чоловік би не пішов.

Я намагаюся розібратися, що я зробила не так? Чим заслужила таке ставлення до себе з боку своїх рідних?

Після розлучення я познайомилася з чоловіком, на 15 років молодшим за себе.

Спочатку ми просто спілкувалися, і я поїхала на заробітки. А зараз він кличе мене до себе, каже, щоб я поверталася в Україну, тому що в нього щодо мене серйозні наміри.

Та мені вже страшно комусь вірити. Я переконана, що маю сподіватися лише сама на себе.

Зараз у мене є робота, і я хочу заробити собі на житло.

Хоча, з іншої сторони, якби я почала жити з чоловіком на 15 років молодшим за себе, то своєму чоловікові я б добряче втерла носа.

А яка ваша думка?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.