fbpx
Життєві історії
Після розлучення я погодилася, щоб дочка з внучкою переїхала до нас. Але я і не уявляла, яким стане наше життя після цього. Тепер донька щиро вважає, що я постійно маю займатися онукою. Мені потрібно і їсти приготувати, і квартиру прибрати. У вихідний день дочка може спекти пиріг або слойки, але це буває рідко, і тільки тоді, коли у неї гарний настрій

У нас з чоловіком є одна донька, яка вийшла заміж за розлученого чоловіка. Ми нічого не мали проти, головне, щоб донька була щасливою. Жили вони окремо від нас, спілкувалися ми мало, так як дочка не любить, коли втручаються в її особисте життя.

Але чотири роки тому наша дочка вирішила розлучитися з чоловіком і разом з онукою повернулася до нас в квартиру. Ми з чоловіком тоді ще працювали, а зараз вже на пенсії. Наша внучка пішла в школу, а дочка працює медсестрою в лікарні в першу зміну. Весь інший час вона проводить вдома.

Дочка ні з ким не спілкується. Навіть у вихідні немає бажання кудись виходити з дому. А дитині ж потрібно гуляти на свіжому повітрі.

Після її розлучення я, звичайно ж, погодилася, щоб вона переїхала до нас. Тим більше, ми дуже скучали за своєю маленькою онукою, яку бачили дуже рідко. У доньки був хороший і працьовитий чоловік. Вони жили непогано. Колишній зять дуже любив мою дочку, але дітей у них спочатку не було. А моя дочка постійно влаштовувала сцени, вона ревнувала чоловіка до його колишньої дружини і дітей.

Мені здається, що з цієї причини вони і розлучилися. Від розлучення не врятувало навіть народження спільної дитини, нашої внучки.

Хотілося б відзначити, що за ці чотири роки я втомилася від дочки. Вона всім незадоволена, постійно чіпляється до мене без причини. Я відпочиваю лише тоді, коли вона на роботі півдня. До речі, зі своєю донькою вона займатися не хоче. Ми з онучкою та уроки разом вчимо, і після школи гуляємо, і на танці я її вожу, і в вихідні в парк ходимо. А дочка або сумує, або шукає причини, щоб висловити нам все, що про нас думає. Але я не винна, що сімейне життя у неї не склалося.

Тепер донька щиро вважає, що я постійно маю займатися онукою. Я не проти, але ж не весь час. Вона інколи забуває, що це вона мама і виховання дитини – її прямий обов’язок.

Мій чоловік теж незадоволений нашою донькою. Але він їй нічого не говорить. А тільки мені висловлює і каже, що я винна. Ну як так можна, постійно вона або спить, або біля телевізора сидить? Я ж уже людина у віці і теж втомлююся.

Мені потрібно і їсти приготувати, і квартиру прибрати. У вихідний день дочка може спекти пиріг або слойки, але це буває рідко, і тільки тоді, коли у неї гарний настрій.

Зараз, до речі, її колишній зійшовся зі своєю першою дружиною, а дочка дізналася про це. Тепер у неї ще гірший настрій. Але вона сама була ініціатором розлучення. Може, шкодує про це? Дочка раніше не була такою. Поговорити зі мною вона не хоче.

Вона нам з чоловіком взагалі заборонила говорити про її колишнього чоловіка. Дочка також не дозволяє бачитися своєму колишньому чоловікові з їх спільною дитиною. Ну як так можна! Він – її батько. Я ж бачу, як дитина сумує за батьком. Але хіба доньці можна щось сказати.

Загалом, ми ж чоловіком вже втомилися від цієї ситуації. Я хочу запропонувати дочці пожити окремо. Я не відмовляюся ні від неї, ні від внучки, але є величезне бажання роз’їхатися. Може розміняти квартиру на дві однокімнатні або оплачувати їй знімну квартиру? Я дуже люблю свою комфортну і затишну квартиру, тому що все зроблено в ній з такою душею і любов’ю. Але, напевно, я готова на це. Нам з чоловіком так хочеться іноді тиші і спокою.

Але не знаю, як сказати про це доньці. Я боюся її образити, але і проживати разом не хочу. Хоч вона моя дитина, але жити з нею просто неможливо.

Фото ілюстративне – Dari.

facebook