Дуже шкода, що ми все життя вчимося лише на своїх помилках. Рік тому я зробив непоправну помилку – втратив кохану людину. Спочатку мені було легко, я не шкодував про розлучення, думав, що життя стане краще. Але через деякий час усвідомив, що не можу жити без колишньої дружини, Людмили, мені не вистачає її: її тепла, її турботи, її доброї поради. Незабаром я почав робити спроби знову зійтися з Людмилою. Я знав, де працює моя колишня дружина і коли вона повертається додому.
Увечері я чекав її біля роботи, коли побачив, що вона йде поруч, намагався з нею заговорити, але вона навіть слухати не стала мене. Людмила сказала, що не хоче бачити мене у своєму житті. Справа в тому, що вона ніяк не може пробачити моїх помилок. Коли ми були сім’єю, дружина хотіла проводити більше часу разом, а я любив гуляти з друзями, вдома з’являвся пізно.
Людмила намагалася в усьому мені потурати, підтримувати і бути поруч, але я не цінував того відношення до мене. Я часто йшов гуляти допізна, вільний час проводив лише з друзями, завжди робив те, що хотів і не чув колишню дружину. Ми часто сперечалися через дрібниці, колишня дружина просила мене допомогти по дому, але я постійно вперто знаходив відмовки, вдавав, що зайнятий. Я завжди вимагав від колишньої дружини більше і більше.
Незабаром, після чергової суперечки, Людмила мовчки зібрала речі і пішла від мене. Думав, знайду набагато кращу жінку, але краще моєї колишньої дружини немає нікого. Як я міг бути таким неуважним до неї і не цінувати все, що вона давала мені?
Зараз я намагаюся виправити те, що накоїв тоді. Я писав колишній дружині в соціальних мережах, просив дати останній шанс, говорив, що виправлюся і все у нас буде добре. Моя кохана колишня дружина відповіла, що не вірить більше мені і не хоче жити більше з людиною, яка не цінує її. Я хочу повернутися в сім’ю і готовий все зробити заради цього. Нещодавно купив букет троянд і, дочекавшись моменту поки моя Людмила буде йти на роботу, простягнув їй квіти, зі щирими словами каяття. Але колишня дружина не прийняла мій подарунок, сказала, що нічого від мене не потрібно їй і що б більше я до неї не підходив.
Мені зараз дуже прикро, що я зруйнував свою сім’ю і позбувся всього, коханої дружини і щасливого майбутнього. Зараз моє життя наповнене сірими фарбами, я не можу знайти підхід до колишньої дружини, не можу заслужити довіру. Забути про неї і почати нові стосунки так само не виходить. Всі мої спроби закінчувалися тим, що я починав говорити дівчатам про минулі відносини, згадував хороші моменти у шлюбі з Людою.
Лише зараз я зрозумів, що моя Людмила – найдорожча мені людина в світі і я готовий на все аби повернутися в сім’ю. Я навіть приходив до колишньої дружини додому, стояв перед нею на колінах і просив пробачення, але погляд дружини став скляним, я зараз не впізнаю її.
Останнім моїм шансом стала колишня теща, мати Людмили. Я навіть до неї за допомогою звернувся, хоч було дуже складно переступити через свою гордість. Але вона вирішила триматися нейтралітету і не лізти в наші відносини.
Тепер я розумію, як моїй колишній дружині було зі мною важко. Адже я раніше вів себе так з нею так, як вона веде себе зі мною зараз. Я не цінував колишню дружину тоді, а вона не хоче мені вірити зараз. Не можу переконати її, що я дійсно змінився, і досі щиро її кохаю. Як назад повернутися в сім’ю? Що ще зробити, щоб вона мене пробачила і повірила в те, що я змінився?
Життя без дружини зовсім сіре та сумне, навіть не можу уявити, як я житиму без неї.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
