fbpx

Після розлучення Світлані було непросто. Квартира була чоловіка, тому вона з малою дитиною пішла жити до подруги. Вони по черзі ходили на роботу. А потім жінка зустріла Миколу. У нього велика квартира, є гроші, добрий чоловік. Микола кличе Світлану заміж, а вона відкладає кожні 100 гривень

Непроста доля у Світлани, але її можна зрозуміти.

– Я вже на сьогоднішній день розумна та мудра жінка, але це мені далося непросто! Зараз нікому не вірю, не чекаю підтримки, поради та допомоги ні від кого, взагалі, я зараз до людей ставлюся набагато простіше, розраховую лише на одну себе у своєму житті. Людям я вже давно не вірю, життя мене так навчило, – якось сказала 33-річна Світлана своїй знайомій.

А вийшло так, що 5 років тому Світлана непросто розлучилася. Її колишній чоловік відразу зібрав її деякі речі і попросив піти. Світлана залишила дім, в якому досить довго жила з однорічною дитиною буквально в тому в чому стояла, без копійки грошей і без усіх їх речей. Батьки у Світлани живуть далеко, йти їй було ні до кого, на жаль.

Ні близьких та рідних людей жінки поруч, ні грошей, ні цінностей, нічого у неї тоді не було. Залишилася вона без підтримки.

– Я ж виходила заміж з думкою, що це на все життя. Все моє – було його. Такого вчинку від свого колишнього чоловіка я зовсім не очікувала, це було дійсно несподівано для мене і сталося дуже швидко. Згодом після весілля я народила дитину, була щаслива від свого материнства, нічого навколо не помічала, жила заради свого чоловіка та дитини. Молодою ще була, й гадки не мала, що в житті сімейному не все так просто, як здається на перший погляд, я думала, що в шлюбі побачу лише спокій, радість та щастя. А потрібно було мені бути уважнішою і дивитися за своїм чоловіком та знати його наміри раніше.

Тоді якраз Світлані, у таку непросту хвилину, допомогла її найкраща подруга, така ж мама, як і вона, яка виховувала малу дитину. Прилаштувала вона Світлану у себе вдома, допомогла влаштуватися на роботу – в магазин, де працювала сама. Стали працювати два дні через два – одна вдома з дітьми сиділа і доглядала за ними, інша на зміні працює, гроші на роботі заробляє, їм так зручно було, подруги наче зріднилися тоді.

Вже сьогодні Світлана, дякуючи подрузі, звісно, цілком встала на ноги, у неї з’явився чоловік – добрий, надійний, працьовитий, щедрий, відмінно порозумівся з її сином. Рідного батька дитина не пам’ятає, а дядька Миколу дуже полюбив, ставиться до нього, як до свого рідного татуся. Микола із задоволенням гуляє з хлопчиськом, вчить кататися на ковзанах і грати в шахи. З Великодня вони вже живуть разом в хорошій двокімнатній квартирі в центрі міста, яка належить Миколі.

Микола вже частіше став говорити про реєстрацію шлюбу, хоче одружитися з Світланою і мріє про спільну дитину, адже своїх дітей у нього поки немає. Міркує, як буде ходити з дітьми: сином Світлани і другою дитиною в походи і на риболовлю, навчить того й іншого, возитиме щоліта до моря.

Але сама Світлана ні заміжжя, ні другої дитини вже не хоче.

– Двох дітей мені одній не підняти на ноги, їх потрібно добре забезпечити, зараз життя не просте! – розуміє вона. – Я з одним сином ледь впоралася. Я вже розумна зараз жінка, щоб отримати зараз немовляти на руки. Життя – складна річ, я не знаю, що має бути завтра.

– Ну чому одній? Зараз у тебе є дуже хороший чоловік. Він віддає тобі всю зарплату, прописав тебе з дитиною в квартирі, кличе вийти за нього заміж.

– Чи надовго доля мені подарувала таке щастя сімейне? – усміхається сумно.

Відносини з Миколою у них прекрасні, але жінка щохвилини живе і очікує те, що Микола може піти від неї у будь-яку хвилину. Світлана відкладає гроші, постійно дивиться ціни на житло. Її найзаповітніша мрія – купити собі квартиру або хоча б крихітну студію в новобудові, щоб в будь-який момент було куди піти, в разі, якщо сімейне життя не складеться. При тому, що Микола зараз носить її з дитиною на руках.

Подруга вважає, що Світлана вірно робить:

– Так правильно вона все робить! Завжди очікує, що прийдеться бути самій, завжди готова до гіршого, розраховує тільки на себе, так і треба жити. Зараз такий світ, таке непросте життя. А як по-іншому? В житті потрібно думати постійно про гірше. Я знаю, що Світлана трішки відкладає грошей, щоб Микола не знав. А що їй ще робити?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page