fbpx
Життєві історії
Після розлучення мої батьки роз’їхалися. Тато повернувся жити до своїх батьків в їх стару квартиру, в якій не було ремонту років зо 20. Ця квартира зараз належить мені. Також мені належить і половина квартири, в якій залишилася мама. Але у мами тепер є інший чоловік, і вони з вітчимом не збираються нічого мені віддавати

Мої батьки розлучилися, коли я закінчувала школу. Тато повернувся жити до своїх батьків в їх стару квартиру, в якій не було ремонту років зо 20. Я поїхала вчитися в інше місто, а мама залишилися жити в нашій квартирі. Але довго одна вона не була, бо не пройшло і року, як вона привела вітчима.

Зараз мені 28 років. Я закінчила університет, працюю на себе, правда, не за фахом. Я вийшла заміж і чоловік став мені ріднішим за всіх на світі. Він мій оберіг і моя опіка. За це я дуже йому вдячна, бо з моїми батьками підтримка в житті мені дуже потрібна.

Закінчивши університет, ще до одруження, я на якийсь час повернулася жити до мами. В нашій квартирі вже жив її другий чоловік. Я намагалася з ним дружити, знаходити щось спільне, але все було марно. Марно настільки, що все моє проживання з ними перетворилося в пекло. І це при тому, що в тій квартирі я маю власність (моя частка – половина квартири).

Я помітила, що вітчим і сам часто ходить нетверезий, і маму почав привчати до оковитої. Звичайно, мені це не подобалося і я захотіла розміняти квартиру і жити своїм життям сама. Але мені, звичайно ж, відмовили з тієї причини, що мамі буде некомфортно з її чоловіком жити в одній кімнаті, адже місця мало. Краще дочко, йди куди хочеш і живи, де хочеш. А кого хвилює, що їсть дитина і як живе, коли їй 22 роки?

У 22 вже пора вже заробляти гроші і годувати власних батьків, а ще краще, вийти заміж швидше, щоб, не чіпаючи частку в квартирі, з’їхати в яке-небудь житло і вже від чоловіка качати гроші для наших боргів.

Моя мама і її чоловік були у величезних боргах, а чекали вони від мене хоч у якійсь мірі допомоги в продуктах для початку. Коли я пішла на свою першу роботу, то вона просила грошей на їжу, на одяг, на кредит.

Її чоловік працювати не хотів і наповнювати холодильник з тієї причини, що я не його дочка і не спілкувалася з ним.

Прожила я так два роки в цьому всьому. За цей час вони нічого не зрозуміли і за підсумком мене вирішили вигнати. А який з мене толк? Комунальні послуги я не плачу, на продукти не даю, кредити не оплачую. Бач, яка – сукні та духи собі купує, а ми тут голодні сидимо.

Йти мені було нікуди, тому я пішла до батька. Але кращим моє життя не стало, бо він теж щодня вживав оковиту і ходив нетверезий. Також хотів від мене лише грошей. З батьком я прожила всього кілька місяців, а потім Олександр, мій теперішній чоловік, зробив мені пропозицію і я переїхала до нього.

Невдовзі не стало мого батька. Оскільки інших спадкоємців у нього не було, то та стара квартира залишилася мені. Ми її навіть не здаємо, бо вона вимагає значних коштів на ремонт.

З чоловіком ми живемо в його квартирі, а моя мама і далі продовжує мене діставати. Справа в тому, що вона має великі борги за комунальні послуги в своїй квартирі і хоче, щоб оплатила їх я.

– Тобі не забагато зараз дві квартири мати? – питає мене мама. – Або відмовляйся від своєї частки в нашій квартирі, або оплачуй борги за неї сама.

Мені чоловік заборонив щось платити, адже я там вже кілька років не живу. Але я боюся, що якщо і далі так піде, ту квартиру у нас просто заберуть за борги.

Ні в маминій, ні в батьковій квартирі я жити не збираюся, але для своїх дітей хоча б збережу. Мало, як в житті буває. То ж не знаю, як правильно поступити з маминою квартирою.

Фото ілюстративне, спеціально для ukrainians.today.

facebook