fbpx

Після розлучення друг чоловіка не має де жити, і частенько приходить до нас. Його візити до нас в неділю вже стали традицією. Ми завжди в неділю робимо вареники, варимо червоний борщ, і Олег став приходити начебто пообідати. Якби це було раз чи два, я б нічого не говорила, але так продовжується щонеділі. З собою Олег нічого не приносить, просто поїсть і йде. І це ще нічого, і з цим я б мирилася. Але останнім часом мій чоловік став пізно приходити додому, і я підозрюю, що він десь ходить з цим Олегом

У мого чоловіка є друг, з яким вони товаришують ще з дитинства. Олега я теж знаю давно, він у нас на весіллі був свідком.

Через кілька місяців Олег теж одружився, і ми вже стали дружити сім’ями, я потоваришувала з його дружиною.

А потім у нас пішли діти, з’явилися нові клопоти і на певний час ми перестали спілкуватися. Кожен з нас жив своїм життям.

Мій чоловік їздив певний час на заробітки, бо у нас була мрія збудувати будинок. А тим часом я сама ростила двох наших синів.

На даний момент нам по 40 років, діти вже виросли, хлопці наші вже студенти.

Живемо ми з чоловіком дуже добре, нам таки вдалося збудувати будинок нашої мрії.

Але останнім часом мій чоловік дуже змінився, все настільки погано, що я боюся, що це може закінчитися розлученням, і все це через Олега.

Рік тому Олег розлучився з дружиною, щось у них там не склалося (так пояснив мені мій чоловік), але з своїх джерел я дізналася, що Олег зраджував своїй дружині, тому вона пішла від нього.

І ось, після розлучення, друг чоловіка не має де жити, і частенько він приходить до нас. Його візити до нас в неділю вже стали традицією. Ми завжди в неділю робимо вареники, варимо червоний борщ, і Олег став приходити начебто пообідати.

Якби це було раз чи два, я б нічого не говорила, але так продовжується щонеділі. З собою Олег нічого не приносить, просто поїсть і йде.

І це ще нічого, і з цим я б мирилася. Але останнім часом мій чоловік став пізно приходити додому, і я підозрюю, що він десь ходить з цим Олегом. Частенько вони разом приходять близько опівночі і Олег залишається в нас ночувати.

Коли я починаю говорити чоловікові, що мені це не подобається, він мені каже, що Олега чіпати не можна:

– Олег мені більше ніж друг, – пояснює чоловік. – Він мені як брат, і залишити в біді я його не можу, бо у нього зараз важкий період.

– То, може, ми його у себе поселимо? – кажу. – Олег дорослий 40-річний чоловік, який має сам вирішувати свої проблеми! Він свою сім’ю вже розвалив, а тепер до нашої взявся.

Та чоловік наче мене не чує, я вже просто не знаю, що мені робити. Завтра знову неділя, і знову Олег прийде до нас, а я вже й дивитися на нього не можу.

Розумію, що ні до чого доброго ця ситуація нашу сім’ю не приведе. Але чоловік чомусь робить вибір на користь друга.

Я дуже переживаю, кажуть, що в 40-45 років у чоловіків настає переломний період, і я боюся, що цей Олег покаже моєму чоловікові неправильний приклад.

Дайте пораду, що мені робити? Як чоловіка не втратити?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page