Будинок для себе я практично збудувала сама. Для цього поїхала на заробітки в Італію і пробула там довгих 20 років. Повернулася додому рік тому, якраз закінчила будівництво, зробила новосілля і вирішила, що хоч на старість поживу в добрі.
Життя моє легким не назвеш. Я народилася в дуже бідній сім’ї, нас у мами було троє, тому розраховувати на батьків мені не доводилося. Заміж я вийшла відразу після закінчення технікуму, і пішла з чоловіком жити до його мами.
Я навіть згадувати не хочу, як мені жилося у свекрухи, собі я просто не належала. Пам’ятаю, як я мріяла, що житиму у власному будинку, вставатиму коли захочу, а не в шостій годині ранку, коли встає свекруха, і їсти буду теж, що сама хочу, а не те, що готує мама мого чоловіка, мені вона теж казала, що готувати.
Проживши 20 років з чоловіком, я вирішила з ним розлучитися і їхати на заробітки. Моя дочка на той час виросла, навіть заручилася з своїм нареченим, тому за неї я не хвилювалася. Чоловіку було байдуже, він цікавився лише оковитою і друзями.
Дочка з розумінням до цього віднеслася, і я поїхала. За перших чотири роки я заробила своїй Любі на квартиру. Вони вирішили не купувати однокімнатну, а скластися разом з батьками чоловіка і купити відразу двокімнатну. Ідея була непоганою, то ж я погодилася.
Наступні роки я будувала собі будинок своєї мрії, все зароблене вкладала в будівництво. Мрія жити у власному будинку була сильнішою за всі труднощі, які довелося мені пережити за кордоном.
Додому я приїжджала раз в рік, і одного разу я зустріла свого давнього знайомого. Михайло теж давно розлучився з дружиною, ми з ним відтоді стали переписуватися, дзвонили один одному, а коли я повернулася, ми вирішили зійтися і жити разом.
І в цей час моя дочка розлучилася з чоловіком. Зять знайшов собі іншу, Люба про це дізналася і не змогла пробачити. А коли сказала, що розлучається, з’ясувалося, що квартира, яку вони купили, за документами належить мамі мого зятя. Сваха оформила квартиру на себе, тому що вона дала більшу частину грошей.
Люба про це знала, але оскільки вона була впевнена в своєму чоловікові і не збиралася з ним розлучатися, тому не була проти таких розкладів, хто ж знав, що все так станеться.
Після розлучення дочка з двома дітьми повернулася до мене, я була не проти, адже будинок великий. Та несподівано Люба виявилася проти того, щоб я заміж виходила і приводила Михайла додому.
Дочка називає такий мій вчинок необдуманим, каже, що він лише через будинок зі мною хоче одружитися. Та я так не вважаю, Михайло мені дуже близький по духу, ми розуміємо одне одного без слів.
Невже я не заслужила хоч на старість бути щасливою. Хоча в моєму випадку про старість говорити рано, адже мені всього 61 рік.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна