Я переконана, що дорослі діти мають жити окремо. У нас з чоловіком є єдина донька, яка зараз в силу обставин проживає разом з нами.
Дочка була заміжньою, але 4 роки тому вона з чоловіком розлучилася, і разом із онукою повернулася до нас. Ми із чоловіком тоді ще працювали, а зараз уже на пенсії. Не скажу, що дочка нам заважає, але і жити разом з нею нам дуже не комфортно.
Стосунки у нас чим далі, тим гірші. Наша онука пішла до школи, а донька працює медсестрою у лікарні у першу зміну. Решту часу вона проводить вдома. Дочка ні з ким не спілкується, у неї зовсім немає друзів, і це мені виглядає дивним.
Після її розлучення я, звичайно, погодилася, щоб вона переїхала до нас. Тим більше, ми дуже сумували за своєю маленькою онукою, яку бачили дуже рідко. Та й зрештою, хто допоможе, як не рідні батьки. Та ми були впевнені, що це тимчасово, що дочка буде шукати ще якийсь вихід, проте цього не сталося.
У доньки був добрий і працьовитий чоловік. Вони жили непогано. Колишній зять дуже любив мою дочку, але дітей у них спочатку не було. А моя донька постійно влаштовувала сваpки, вона ревнувала чоловіка до його колишньої дружини та дітей. На мою думку, саме з цієї причини вони розлучилися.
Живе дочка у нас вже чотири роки, і за цей час я дуже втомилася від неї. Вона всім незадоволена, постійно чіпляється до мене без причини. Я відпочиваю лише тоді, коли вона на роботі. З своєю донькою вона не хоче займатися. Ми з онукою та уроки разом вчимо, і після школи гуляємо, і на танці я її вожу, і у вихідні йдем разом гуляти. Але донька постійно незадоволена, їй не вгодиш.
А я не розумію, чому вона не може приділити час рідній дочці? Чому мені постійно доводиться займатися онукою. Моєму чоловікові теж це не подобається, але він їй нічого не каже. А тільки мені висловлює і каже, що я винна.
Ну як так можна, чи постійно вона або спить, чи біля телевізора сидить? Мені треба і їсти приготувати, і прибрати квартиру. У вихідний день дочка може спекти пиріг або слойки, але це буває рідко, і тільки тоді, коли вона має гарний настрій.
Зараз її колишній чоловік зійшовся зі своєю першою дружиною, а дочка дізналася про це. Може, через це вона і втратила інтерес до життя. Але вона сама була ініціатором розлучення. Може, шкодує про це? Раніше дочка не була такою.
Вона нам із чоловіком взагалі заборонила говорити про її колишнього чоловіка. Донька також не дозволяє бачитися своєму колишньому чоловікові з їхньою спільною дитиною. Ну, як так можна! Він її батько, але хіба доньці можна щось сказати.
Я хочу запропонувати дочці прожити окремо. Я не відмовляюся ні від неї, ні від онуки, але є величезне бажання роз’їхатися. Може розміняти квартиру на дві однокімнатні чи оплачувати їй орендовану квартиру? Я дуже люблю свою комфортну та затишну квартиру, тому що все зроблено в ній з такою душею та любов’ю.
Але, певно, я готова на це. Нам із чоловіком так хочеться іноді тиші та спокою. Але не знаю, як сказати про це доньці. Я боюся її образити, але і жити разом не хочу. Хоч вона моя дитина, але жити з нею просто неможливо. Може, я погана мати?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.