Я завжди знала, що в особисте життя доньки втручатися не буду. Коли дочка привела додому знайомити свого хлопця зі мною, мені він відразу ж не сподобався. Розмовляти не вмів, тримався замкнуто, але що робити – це вибір дочки. Вона говорила, що він хороший і її любить. І що бачить своє майбутнє лише з ним.
Минуло пів року, молоді зняли квартиру і переїхали. Але мене не забували, Тетяна кожні вихідні приїжджала, розповідала, як живуть, що роблять. Її розповіді були спрямовані в одну сторону. Вони ходили за продуктами, відвідували торгові центри і все. Ніяких розповідей про друзів, як вони відмінно провели вихідні. Здавалося, що живуть вони в своєму світі, в який більше ніхто не входить.
Мене це дещо турбувало, але це їхнє життя. Так вони і жили, квартиру, знімали вже який рік. Розписалися, але весілля не було. Я вже запропонувала дочці, щоб брати квартиру в кредит. Я могла допомогти, дала б їм грошей на початковий внесок. Нехай доведеться економити кілька років, але зате своє житло буде.
Добре, що ми не встигли оформити ніяких кредитів, тому що далі все пішло шкереберть. У дочки із зятем народився малюк – синочок Артемчик. Таня пішла в декрет, сиділа вдома, доглядала за дитиною. На роботі зарплату вона зазвичай отримувала в конверті, тому і виплати декретні були мізерними.
Чоловік і раніше дорікав мою дочку в тому, що вона мало заробляє, хоча сам заробляв менше, ніж вона. А потім взагалі сказав, щоб вона на роботу виходила, а не сиділа з дитиною. Дочка іноді приїжджала до мене, щоб грошей зайняти. А в один з днів привезла мені онука, сказала, щоб він трохи пожив у мене, а вона, коли вирішить всі свої проблеми приїде і забере його.
Онук залишився жити у мене, я в той час вже вийшла на пенсію, і у мене було багато вільного часу. Я займалася з Артемом, ми багато гуляли, читали казки, ходили по магазинах, в зоопарк, розглядали різних тварин. Артему дуже подобалося, коли я показувала йому дерева, говорила їх назви. Так він прожив у мене рік.
Я все питала дочку, коли вона забере сина, а вона приїхала з усіма речами і попросилася пожити у мене, поки щось не придумає. А також додала, щоб нічого у неї не питала, вона розлучається з чоловіком.
Я не стала приставати до доньки з розпитуваннями. А пізніше вона сама мені все розповіла про їх спільне життя з чоловіком. Після народження дитини чоловік почав плакатись на тему того, що вони йому заважають жити, що він любить самотність, а вони створюють багато шуму. А ще Таня мала залишити дитину і терміново виходити на роботу. Добре, що у неї є я, а в іншому випадку, куди б вона з дитиною.
В кінцевому рахунку, заявив, що вона спеціально народила дитину, щоб не працювати. Дочка все терпіла, бо любила його, але і її терпінню прийшов кінець. Коли зять приходив щовечора додому нетверезий і починав вигнати її з квартири. Добре, що хоч далі не йшов, та й чого виганяти, квартира ж знімна. Ось спочатку придбав би житло, а потім вже і виганяв би.
Так дочка почала жити у мене, я дуже за них переживала, особливо за внука, як хлопчикові рости без батька. Хоча, іноді думала, та який з колишнього зятя батько. Часом так буває, що без батька дитині навіть краще, ніж з поганим батьком.
Я намагалася зробити все для того, щоб мій онук не відчував нестачі батька. Всю свою пенсію витрачала на продукти і одяг для малюка, часто купувала йому іграшки. Адже дитина ні в чому не винна.
Дочка була сама не своя, весь час сиділа вдома, нікуди не виходила. Навіть з роботи хотіла звільнитися, але я її вмовила не робити поспішних вчинків, що все ще може налагодитися. Минуло півроку, Таня трохи стала відходити. Ми почали всі разом виїжджати в парк, гуляти.
Через рік все стало зовсім добре. Таня на роботі познайомилася з чоловіком, який недавно прийшов в колектив. Він на кілька років старший за доньку, турботливий, уважний. Він теж після розлучення, з ним живе син, пішли від непутящої матусі. Спочатку вони просто зустрічалися, потім Олег зробив Тані пропозицію, було шикарне весілля. Взяли квартиру в кредит, купили власне житло, живуть, душа в душу.
Колишній зять спочатку не з’являвся, але потім почав з’являтися, просити вибачення у дочки, але вже було пізно. Розлучення відбулося давним-давно, у дочки вже зовсім інша сім’я. А колишній зять так просто все це втратив і тепер нехай живе, як знає.
Фото ілюстративне – kitchen.
