Після останнього візиту до матері Денис прийняв рішення, що маму треба забирати в місто, адже їй потрібна допомога, і до лікарів ближче. Появі майбутньої свекрухи в їхньому домі Ліля аж ніяк не зраділа. Кілька днів вона ходила насуплена, попередивши Дениса, що вона не має наміру носити горшки за чужими їй людьми, а потім поставила умову – або вона в цій квартирі залишається, або Тамара Василівна. Денис мав почуття до своєї нареченої, але питання про перебування мами в його домі навіть не обговорювалося, тому він прямо сказав Лілі, що мама житиме з ними

– Лілечко, зрозумій, мама сама, ми обов’язково маємо до неї поїхати, у неї крім мене нікого немає, – Денис намагався пояснити своїй нареченій, що поїзда в село до його мами – не примха, а необхідність.

– Я купила для нас квитки в театр, але якщо тобі аж так дуже треба – то їдь, але без мене, а я в театр з дівчатами піду, – спокійно відповіла Ліля, роблячи біля дзеркала макіяж.

Денис уже давно жив в місті, мав свою власну квартиру в центрі міста, дороге авто, і в принципі, доволі забезпечений побут. Усього цього він досягнув сам, своєю наполегливою працею, бо знав, що сподіватися йому нема на кого.

В селі, звідки він родом, у нього залишилася мама, яка ще донедавна чудово сама справлялася з усією роботою і в хаті, і по господарству, а від допомоги успішного сина завжди відмовлялася.

“Синку, у мене є все, що треба, за мене не хвилюйся, а ти молодий, тобі більше потрібно. Я просто радію, що у тебе все гаразд”, – Тамара Василівна жодного разу не прийняла гроші від сина, бо вважала, що їй вистачає пенсії і того, що вона має з господарства.

Та Денис намагався робити мамі подарунки, то куртку нову купить, то чоботи, то щось із техніки, бо насправді дуже любив матусю і був вдячний їй за все, що вона для нього зробила.

А ось наречена Дениса, Ліля, не підтримувала його ініціативи допомагати мамі, бо вважала, що у Тамари Василівни є пенсія і вона, як і інші жінки її віку, повинна жити за своїми можливостями, а не чекати на допомогу сина. В село Ліля теж не любила їздити, вона казала, що їй там неприємно пахне.

Та останнім часом все змінилося. Тамару Василівну почали турбувати ноги, їй важко було навіть в магазин піти, тому Денис два рази на тиждень їздив до неї в село, привозив продукти і все необхідне.

Після останнього візиту до матері Денис прийняв рішення, що маму треба забирати в місто, адже їй потрібна допомога, і до лікарів ближче.

Появі майбутньої свекрухи в їхньому домі Ліля аж ніяк не зраділа. Кілька днів вона ходила насуплена, попередивши Дениса, що вона не має наміру носити горшки за чужими їй людьми, а потім поставила умову – або вона в цій квартирі залишається, або Тамара Василівна.

Денис мав почуття до своєї нареченої, але питання про перебування мами в його домі навіть не обговорювалося, тому він прямо сказав Лілі, що мама житиме з ними.

Коли Ліля збирала речі, Тамара Василівна тихенько плакала в своїй кімнаті. Вона картала себе за те, що через неї у сина розладналося особисте життя.

Денис теж ходив сумний, він не чекав від Лілі такої категоричності, але прийняв її рішення з повагою. До того ж, він був зайнятий лікуванням мами, роботою, тому про романтику йому було ніколи думати.

Минуло кілька місяців, мама поступово стала почуватися краще, а Денис знайшов медичного працівника, дівчину, яка приходила до них додому щодня і надавала мамі необхідну медичну допомогу.

Молоду лікарку звали Вікторія, вона добре справлялася із своїми обов’язками, за що Денис їй непогано платив. Особисто вони не були знайомі, Вікторія приходила до них додому, коли він був на роботі, а оплату він проводив через карточку. Проте мама не могла нахвалитися своєю рятівницею, постійно розповідала Денису, яка Вікторія чудова.

А одного разу і йому самому випала нагода переконатися в тому, що мама каже правду. Він швидше повернувся з роботи і застав Вікторію у них вдома, вони з мамою пили чай на кухні.

“Мені пора уже іти, засиділася я тут у вас” – зашарілася Вікторія і стала збиратися.

“Дякую вам” – Денис як завжди був дуже серйозним.

Після цього випадку Тамара Василівна стала помічати, що син частіше приходив швидше додому, і вже сам пропонував Вікторії чай, навіть по дорозі додому тістечка купував.

А через рік Вікторія стала невісткою Тамари Василівни. Денис розгледів у ній не лише зовнішню красу, але і добру душу, а це значно важливіше для щасливого сімейного життя.

Коли мама одужала, то стала збиратися додому, але син придумав інший варіант – він продав свою квартиру і купив будиночок за містом, в який вони всі разом переїхали. А дім мами у них тепер як найкраще місце для спогадів, в яке вони час від часу приїжджають.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page