fbpx
Життєві історії
Після одруження Дмитрові стала телефонувати тітка Ганна. Вперше вона попросила позичити 3 тисячі гривень, Дмитро гроші дав, але сказав, щоб не повертала. Тоді вона нас запросила до себе в село, у неї велике господарство, корова, ми очікували, що вона нам теж дасть щось з собою

У мого чоловіка мами не стало давно, ще коли він був малим, йому допомагала рідна тітка. Хоч в тітки Ганни і була сім’я та діти, вона дуже добре ставилася до нього. Хоча Дмитро жив з батьком, він виховував його сам, але тітка Ганна завжди забігала до них, допомагала по господарству: прала одяг, прибирала, приносила з собою смаколики, а маленькому Дмитрику давала якусь копійку на морозиво.

Тітка Ганна поверталася додому до сім’ї, адже на неї очікували чоловік та діти, а Дмитро з нетерпінням чекав, коли тітка Ганна знову принесе смаколики якісь.

Батько Дмитра з ранку до вечора працював на роботі, щоб забезпечити сина, тому завжди був зайнятим. Тепло і материнську турботу Дмитро отримував від маминої рідної сестри, крім тітки Ганни їм більше ніхто й не допомагав.

Коли мій чоловік навчався в вищому навчальному закладі, його батько одружився, його дружина не дуже хотіла, що тепер чоловік допомагав синові, тому відтоді Дмитро пішов на роботу, щоб самому заробляти на життя.

Згодом ми з ним познайомилися, одружилися. Батько Дмитра поїхав кудись з дружиною. ми про нього нічого не чули, тітка Ганна теж жила своїм життям, а нам допомагали лише мої родичі.

Жили ми в моїй квартирі, обоє працювали, хоч отримували небагато, але на життя вистачає. А нещодавно Дмитрові подзвонила тітка Ганна, сказала. що їй дуже потрібні гроші, просила позичити 3 тисячі гривень. Чоловік сказав, що гроші дасть, але віддавти не потрібно, вона йому зробила багато добра і дбала про нього в дитинстві. Я не була проти, адже знала всю історію його життя.

Тітка Ганна гроші взяла, подякувала і декілька місяців ми про неї не чули. Потім знову зателефонувала, просила позичити 500 гривень, чоловік знову дав їй гроші просто так, нічого не беручи в замін. Так повторювалося декілька разів. І мені вже це стало не подобатися.

Якось тітка Ганна запросила нас до себе в село, ми, звісно зібралися її відвідати, купили подарунок і зібралися в дорогу. А коли вже їхали, Дмитрові знову зателефонувала вона. Тітка Ганна надиктувала величезний список з продуктів, які ми маємо купити їй.

Ми з Дмитром по дорозі заїхали в магазин і залишили там ще 2 тисячі гривень. Тітка нас зустріла без особливої радості, лише раділа сумкам з продуктами більше ніж нам. Пригостила нас смаженою картоплею і квашеною капустою.

В тітки чимале господарство, є корова, свині, різної птиці багато, але вона зовсім нічого не дала нам з собою, знаючи, що ми в місті живемо, а в Дмитра немає родини.

Вона ще нам декілька раз телефонувала, просила позичити гроші, хоча жодного разу їх не віддала. Але Дмитро відмовив, адже такої родини йому не потрібно, коли лише щось беруть у нього.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page