Після обіду до Раї прийшла рідна сестра і стала її повчати, що в неї совісті немає.
– Ти сказала своїм донькам, щоб вони залишили твою квартиру! Куди ж вони підуть? Одна в декреті з малою дитиною, а інша теж скоро народить тобі онука, а ти ось так просто відвертаєшся від них. Це ж твої діти. Куди їм тепер?
– Візьми їх до себе, якщо ти така добра людина, – сказала Раїса своїй сестрі, коли та вже замовкла.
Чоловіка Раїси не стало давно, то вона залишилася одна з двома малими дітьми. Доньок вона ставила на ноги одна, допомоги, особливо не було ніякої. Все робила сама для всіх.
Чекала коли доньки виростуть, гадала тоді легше стане.
Але не вийшло так, як сподівалася Раїса. Старша донька, Оксана, привела зятя додому:
– Можна ми, тимчасово, тут поживемо у тебе, – мовила донька. І, навіть не дочекавшись відповіді, повела свого чоловіка у свою кімнату.
Меншій Мирославі довелося пересилитися в мамину кімнату.
Оксана народила дитя, працював її чоловік, правда отримував мало, тому Раїса зрозуміла, що це “тимчасово” – буде надовго.
Коли з’явилося дитя, Оксана часто просила маму посидіти з онуком, а самі йшли в ванну і вода лилася там годинами, а лічильник лише рахував. За комунальні платила лише мама, одного дня сказала Оксані, що варто їй теж з чоловіком трохи грошей давати, а донька лише розвела руками – в декреті вона, грошей немає.
Молодша Мирослава закінчила навчання і влаштувалася на роботу. Рая думала, що тоді їй стане легше і сказала доньці, щоб трохи грішми допомагала. Та Мирослава відмовила мамі, мовляв, сестра не платить ні за що і я не буду й крапка.
І тут Раїса промовчала.
Але згодом і Мирослава зятя привела додому, сказала, що він з села, жити їм ніде, тому поки будуть жити тут. У сестри кімната є і їй теж потрібно. Раїса вже мовчати не хотіла, вона не збиралася спати в коридорі чи на кухні і сказала дітям, що в них є два тижні, щоб знайти собі житло: хоч орендувати, хоч в село до чоловіків їхати, вона більше усім допомагати і поступатися не хоче.
Оксана з чоловіком з’їхали на орендоване житло, Мирослава – в село до чоловіка. Місяць вони з мамою не розмовляли, а згодом все стало забуватися. То раз в гості приїдуть, то вдруге. Зараз усі гарно ладнають між собою, провідують маму, допомагають чим можуть і мама горнеться до доньок.
Лише сама Рая переконалася, що таки правильно тоді вчинила. Діти мають жити окремо від батьків – тоді буде злагода в родині.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться