Після мого візиту до Люби (старшої сестри), її життя дуже змінилося. Мені збоку вдалося побачити те, що вона не бачила.
Я вважала це несправедливістю, і підказала сестрі правильний, на мою думку, вихід.
В результаті у Люби дуже зіпсувалися стосунки з її дітьми. Тепер я вже й не знаю, чи правильно я зробила, коли втрутилася в їхнє життя?
Люба сама запропонувала своїй доньці жити з нею, коли та вийшла заміж. Зять Олег із багатодітної родини, та ще й приїжджий, житла свого у нього, зрозуміло, не було.
– Я одна, квартира простора, – казала Люба перед весіллям єдиної дочки, – живіть, і на своє збирайте. Потім візьмете квартиру в кредит, роз’їдемося.
Любі було 52 роки, вона працювала ще на повну силу, і виглядала та почувалася дуже добре. Молодих вона тоді переконала.
Спочатку і стосунки з зятем складалися непогано, Олег навіть мамою почав її називати.
Якось я приїхала до них в гості, і побачила, що моя сестра не просто впустила в свою квартиру зятя з донькою, а вона ще їх майже повністю забезпечує.
Харчування, комуналка – все на ній! Сестра виправдовувалася, що так вони швидше на своє назбирають.
Я подивилася на племінницю, на її чоловіка, і бачу у них найновіші телефони, дороге взуття, брендовий одяг – відразу зрозуміло, що на собі вони економити не збираються.
Тому я і звернула увагу сестри на те, що діти її просто використовують:
– Дочка вийшла заміж – святий обов’язок чоловіка забезпечувати її! – кажу.– Ти все життя доньці присвятила, годувала, напувала і одягала, забуваючи про себе. І що?
Зараз вони збирають, а потім з’їдуть і жодної подяки. Будеш у старості на одну пенсію жити. Навпаки, тобі треба збирати. І про себе подумати.
І мої слова подіяли, одного прекрасного дня Люба запитала дочку, мовляв, чому ми навпіл хоча б не скидаємося? Вас двоє, а я одна?
Дочка здивувалася, з чоловіком порадилася і почали скидатися на харчування та комуналку із розрахунку на трьох.
Але на цьому Люба не зупинилася, далі вона захотіла, щоб молоді їй платили за оренду кімнати.
Дочка з зятем почали віддавати мамі, як за оренду.
Молоді дуже образилися за це на маму і з’їхали на знімне житло. З Любою родина спілкується дуже рідко та без особливого тепла.
– Рідній мамі платили за кімнату, – обурюється донька Люби.
Зараз все трохи змінилося. Любі моїй 60 років, вона нещодавно роботу втратила. І тут їй би дуже знадобилася допомога доньки, але та не вважає за потрібне мамі своїй допомагати.
– Допомагали б, – каже донька. – Але мама сама перевела наші стосунки в комерційні. Ми власній мамі за кімнату платили втридорого. Отже, вона сама обрала гроші, замість родинних стосунків на схилі років.
Тепер Люба вважає мене винною у тому, що в свій час я їй погану пораду дала.
А я так не вважаю. Племінниця мала сплачувати і комуналку, і на продукти скидатися, поки з мамою жила – це нормально.
І зараз, коли у мами складне становище, вона б мала їй допомогти, а не шукати причин, чому цього вона робити не буде!
Моя донька так би ніколи зі мною не вчинила!
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.