Розлучення і порада подруги…
Вже який день на телефон Зої приходять повідомлення від жінки, яка стверджує, що у неї кохання з чоловіком Зої. Зоя все це героїчно терпіла, а потім вирішила піти від нього. Своїми планами поділилася з подругою. За матеріалами
– Знаєш, грюкнути дверима і піти в нікуди з дитиною на руках – це красиво, але дуже нерозумно! – каже подруга тридцятирічної Зої. – Розлучатися треба розумно. Не поспішай. Спочатку підготуй собі грунт для відступу …
… У Зої півторарічний син і, на жаль, давно тріщить по всіх швах шлюб.
Зоя чесно намагалася боротися, розмовляти, «міняти себе» і зберігати сім’ю. Але зараз, здається, точка неповернення вже пройдена, і варіантів немає. По-хорошому, йти треба було давно, але Зоя вирішила послухатися подругу, не поспішати і «розлучитися по-розумному».
Тому зараз вона чекає осені – дитина піде в садок, місце вже буде, Зоя зможе працювати – і тоді подасть документи на розлучення, на аліменти, на розділ майна і буде будувати своє життя з нуля.
Складно сказати, чи здогадується про ці плани чоловік? Він давно живе своїм життям, йому, абсолютно не соромлячись дружини, дзвонять якісь дівчата. Може, він думає, що Зоя з маленькою дитиною нікуди не дінеться, раз покірно день за днем терпить те, що він витворяє?
Зоя тепер просто не звертає на це уваги, живе так, як ніби її це не стосується. Піти зараз вона не може, занадто багато невирішених побутових питань.
– І правильно! – підтримує Зою подруга. – Терпи! Спочатку треба на ноги встати! Дитину прилаштувати в садок, роботу знайти, з житлом вирішити, а вже потім йти …
Ось у нас на роботі випадок був теж – дівчина терпіла всі витівки чоловіка. Він у неї багатий був, все куражився – мовляв, нікуди ти від мене не дінешся, підеш – здохнеш під парканом! Ні копійки тобі не дам, все майно – на мені! І правда думав, нікуди вона від нього не дінеться, якщо не захоче до мами в село повернутися з дитиною …
А вона розлучилася в один прекрасний день і через два місяці після розлучення квартиру купила! Всі ці роки, виявляється, відкладала потихеньку гроші.
-Нічого собі! – охає Зоя.
– Так, ось так, ми теж всі роти відкрили! Він ніколи не знав, скільки у нього грошей в кишені. Треба було його бачити, коли він дізнався, але вдіяти вже нічого не міг.
Зоя зараз теж потихеньку гроші, у поки ще чоловіка, бере. Завищує вартість покупок, прибирає потихеньку купюри, що безгосподарно валяються в квартирі. Це вже стало своєрідною грою.
Правда, масштаби у Зої не ті, на квартиру вона назбирає навряд чи. Чоловік у неї не олігарх. Але хоча б на кілька місяців знімання житла після розлучення – і то хліб. Зоя шкодує тільки про одне – треба було починати раніше, тоді б і грошей зараз було більше.
– Або ще випадок був, я читала в інтернеті, – розповідає вірна подруга. – Жінка теж дізналася про зраду чоловіка, але вигляду не подала. Кілька тижнів готувала грунт, все влаштувала, домовилася. Вранці, як завжди, провела його на роботу. А ввечері він повернувся … в порожню квартиру. Дружина продала і вивезла все, рахунки його обнулила, залишила йому голі стіни … І молодець! Щоб знав!
Зоя слухає всі ці історії, і їй стає страшно. Страшно і таке робити, і страшно з таким чоловіком далі жити, ще й дитина маленька на руках.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
