fbpx

Після 18-ти років шлюбу Олена відчула, що у чоловіка «хтось є». Він став з’являтися пізно, не відповідає на дзвінки, шле тільки смс «зайнятий», на питання реагує нервово: «Ну що ти пристала? Йди вже спати!”. Олена закривалася у ванній і плакала. Вона відчувала, що стала нікому не потрібна. Подруги зрозуміли: Оленку потрібно рятувати

Після 18-ти років шлюбу Олена відчула, що у чоловіка «хтось є»

Ми всі дуже любимо нашу Олену. Дружимо зі студентських років. Не просто любимо – потай ще і шкодуємо. Вона завжди була трохи неуважною, завжди була дуже беззахисною, від чого у неї все життя проблеми на роботі. Начальниця їй хамила кожен день і попереджала звільненням. Але навіть це не найголовніше. За матеріалами

Вона прожила з чоловіком 18 років, дочка вже майже доросла, живе окремо. Раптом Олена відчула, що у чоловіка «хтось є». Він став з’являтися пізно, не відповідає на дзвінки, шле тільки смс «зайнятий», на питання реагує нервово: «Ну що ти пристала? Йди вже спати!”. Олена закривалася у ванній і плакала. Вона відчувала, що стала нікому не потрібна. Одного разу наплакалась, вирішила перед сном намазати обличчя кремом – це виявилася зубна паста. «Ось і маразм почався заодно», – сказала вона нам.

Ми дружно запевняли, що всі ми з дивацтвами, що вона собі придумує хто знащо, що її Юра – добрий і вірний чоловік. Але ми розуміли, що Оленку треба рятувати. До того ж дехто з нашої компанії випадково побачив в кафе Юру – він був з дівчиною. Звичайно, Олені про це ми не сказали. Ми вирішили знайти їй хорошого психoлога, Олені треба було поправити самооцінку, змусити повірити в себе, навчитися не переживати через будь-що. Так, жінці в сорок це не так легко, але можна.

Психoлога ми знайшли, одного з кращих фахівців з депресій. Він був готовий навіть провести дві зустрічі з Оленою безкоштовно (ми теж надали йому деякі послуги з ремонту машини). І відправили Олену до нього, в медичний центр.

Далі сталося дивовижне. Ми досі вважаємо це маленьким дивом.

Олена прийшла вчасно, постукала. «Заходьте!» – відповіли їй.

За столом у кімнаті сидів лисий чоловік у великих окулярах. У нього був легкий акцент – чи то грузинський, чи то вірменський.

– Ви щось хотіли? – запитав він.

– Так, ми домовлялися про зустріч.

– А! Чудово. Сідайте, розказуйте! Які проблеми?

– Мені здається, у мене депресія …

– Що? – чоловік підняв окуляри, нахилив голову. – Е, яка депресія у такої красивої жінки?

Олена посміхнулася:

– Дякую … Але ось на роботі у мене важка атмосфера … Начальниця мене принижує …

– Що ?! – Психолог навіть підвівся. – Вас? Ну розповідайте! Ні, стривайте, хочете трохи пити, а? Розширити судuни, ну і розслабитися, а?

Олена не відмовилася. І потім розповіла психoлогу про проблеми з начальницею. Психoлог стукнув великою долонею по столу:

– Тут є один перевірений рецепт. Якщо вона ще раз щось вякне – ви їй відразу: «Заткніться і не смійте зі мною так розмовляти!»

– Але хіба так можна? – здивувалася Олена. – Це по-науковому?

– Я називаю це відмінний метод. А якщо вона не вгамується – візьміть крем в балончику і видавіть їй прямо в обличчя. Ну знаєте – продається такий – для тортів всяких?

– Але мене ж відразу звільнять!

– І нехай! Але ви підете переможницею. Розумієте?

– Так! – радісно відповіла Олена. – Точно!

Потім вона розповіла про чоловіка. Психoлог махнув рукою:

– Ну може, він і знайшов якусь вертихвісткy, буває. Ну а ви теж хороші – сидите дома з похмурим обличчям, кому це сподобається? Слухайте, надіньте з ранку найкращу сукню, Нафарбуйте яскравішою …

– Навіщо?

– Е, ви жінка або хто? Ви коли яскраво фарбувалися останній раз?

– Не пам’ятаю … Не було приводу.

– А навіщо привід? Для себе. І теж приходьте ввечері пізно. Краще вночі.

– Юра буде хвилюватися …

– Дуже добре! Це і треба. Нехай хвилюється! Ви вже нахвилювались, тепер його черга.

– Він буде дзвонити …

– Не відповідайте! Напишіть смс – «буду пізно». І все!

– А він почне розпитувати …

– Так просто смійтеся у відповідь. Ви сміятися вмієте? Так – безтурботно, як в юності?

– Напевно вже ні.

– Зараз будемо репетирувати. Он дзеркало, вставайте перед ним. Так у вас і фігура гарна… Ох, не був би я одружений … – Психoлог зобразив руками щось на зразок лезгинки.

І тут Оленка засміялася. Відкрито, легко, вільно. Вона відчула, що їй добре, що всі проблеми – дурниця, що попереду ще багато років життя, що вона крута і сильна.

Після сміхового тренінгу психoлог сказав, щоб Олена з’явилася через тиждень, галантно поцілував руку.

На наступний день вона одягла найкращу сукню, нафарбувала губи червоною помадою, а очі підвела так, ніби їй на вечірку. Чоловік запитав: «Ти куди така? У вас корпоратив? ». Олена відповіла недбало: «На зразок того …» І швидко пішла. Сьогодні вона відчувала себе в ролі спецагента. І їй подобалася ця роль.

На роботі жінки заніміли, коли побачили Олену. Вирішили, що у неї день народження, про який всі забули. «Ні! – відповіла Олена. – Я просто зустріла потрібну людину ».

І тут з’явилася начальниця: «Це ще що за карнавал? Ідіть вмийтеся і швидко надішліть мені рахунки-фактури. Що ви стоїте? Швидко, я сказала! ».

Олена глянула начальниці прямо в обличчя і сказала: «Заткніться і не смійте так зі мною розмовляти!». Всі затихли. Начальниця наблизилася до Олени: «Що? Здуріла зовсім? Я звільню тебе! »

Олена швидко запустила руку в сумку – і це був такий лихий жест, що всі вирішили: вона витягне величезний стовбур. Але Олена дістала з сумки балончик, натиснула на білу кнопочку. Начальниця здивувалася настільки, що стояла, незворушно, поки її обличчя перетворювалося в тортик.

Начальниця закрилася в кабінеті на цілий день, а ввечері покликала Олену: «А ви крута, Олена Іванівна. Прям тихий вир з чортами. Ні, я не буду вас звільняти. Ви знайшли нестандартне рішення, і я теж знайшла. Я випишу вам премію ».

Додому Олена з’явилася о першій годині ночі. До цього вона сиділа у мене вдома, ми пили чай і веселилися. Давно я не бачив Оленку такою, зі студентських років. Їй дзвонив Юра, але вона скидала дзвінки. «Психoлог так велів», – пояснювала Олена.

Через пару днів Юра приїхав до неї на роботу. Покликав в ресторан. Там довго вибачався, казав, що був неправий, що недооцінював Олену, що вона для нього – все, ну і так далі. Потім вони їхали на таксі і цілувалися на задньому сидінні, як в юності.

У призначений день Олена з’явилася до психoлога. Вона раптом розгледіла табличку на дверях: “Завгосп». Минулого разу Олена не звернула уваги на неї, їй було не до табличок. Олена швидко заглянула всередину – там сидів все той же лисий чоловік у великих окулярах. Усміхнувся Олені:

– О, як я радий, заходьте!

– Так ви не психoлог?

– Ні, дорога, зовсім не психoлог. Психoлог поверхом вище. Просто ви були така нещасна, мені захотілося допомогти хоч чуть-чуть.

Олена зареготала:

– Іноді бути розсіяною дуже корисно!

Фото ілюстративне, з відкритих джерел

You cannot copy content of this page