З Русланом ми в шлюбі живемо вже 13 років. У нас двоє дітей, власна квартира, машина. Живемо ми не погано, не гірше інших людей, я вважаю нас хорошою сім’єю.
А лише нещодавно я дізналася, що в Руслана є син, йому зараз 12 років. Для мене це було справжньою несподіванкою, адже тоді ми тільки одружилися. Всі ці роки чоловік знав про хлопчика, але нічим йому не допомагав, як зараз з’ясувалося.
У мене якісь двоякі відчуття: виходить той син ріс без батька всі ці роки, хоча Руслан про нього знав, а з іншої сторони – я не могла зрозуміти і пробачити.
Я зрозуміла, що моє життя розділилося на до і після. Вже ніколи не буде так, як раніше і я вирішила розлучитися зі своїм чоловіком.
Першій я сказала своїй мамі і вона стала мене відмовляти. Мама казала, що я маю хорошого чоловіка, він найкращий батько для наших дітей і я маю дивитися на це в першу чергу. Руслан всі ці роки дбав про свою сім’ю, а помилку може зробити кожен. Я тепер сама не розумію, як правильно вчинити. Можливо, інші люди дивляться по-іншому на цю ситуацію, яка склалася зараз у моєму житті.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
