Мій чоловік запросто перекреслив 10 років нашого щасливого сімейного життя своєю зрадою.
Я не сподівалася такого повороту в моєму житті, адже ми з ним добре жили, ніколи не сварилися, збудували гарний будинок, обставили його за сучасним стилем, мріяли, що будемо жити в ньому разом до старості.
І тут раптово я дізнаюся, що в мого чоловіка є інша жінка.
Мені було боляче, я відразу сказала, що ми будемо розлучатися, але в душі сподівалася, що це його налякає, і він проситиме в мене пробачення, кажучи, що це помилка, і що це ніколи не повториться.
І тут чоловік мене знову здивував – він погодився все майно залишити мені, аби я лише швидше з ним розлучилася.
Не розумію, що з моїм чоловіком не так?
Невже йому настільки байдуже до мене і до нашого шлюбу, що ось так просто готовий піти від мене та ще й без нічого?
Так, мені було прикро, що мені зраджують, але я ще могла це пробачити.
Адже я по-справжньому сильно його люблю, але чому він ставиться до цього максимально холодно?
Невже для нього я ніхто після 10 років шлюбу?
І ось якщо спочатку мені було прикро за зраду, то зараз я вражена від його байдужості до мене.
Вже чого, а такого ставлення за кілька років нашого шлюбу я не заслужила.
Ми говорили з моїми подругами, і вони точно так само вважають таку поведінку неправильною – він не намагається ні мене повернути, ні зберегти своє майно.
У підсумку виходить, що наші з ним стосунки нічого для нього не значили.
По суті це було просто спільне проживання з невеликим бонусом у вигляді шлюбу.
Адже охарактеризувати це як інакше я не можу. Мої подруги теж дивуються з того, що відбувається зараз, тому що у них ніколи подібного не було.
Звичайно, я намагалася поговорити з моїм чоловіком і навіть в якійсь мірі наполягала йому на те, щоб він мені все пояснив, але це ні до чого не привело.
Він мені зізнався, що дуже любить ту жінку, і заради неї готовий на все.
Наші спільні знайомі мені сказали, що нова обраниця мого чоловіка молодша за нього на 10 років (нам по 35, а їй 25).
І що вона з заможної сім’ї і вже чекає дитину. Можливо, саме тому мій чоловік так поспішає.
Так чи інакше, але я не знаю що буде далі.
Так, я отримаю гроші і майно, але це не поправить моє життя. Адже на матеріальних засобах світ клином не зійшовся і є багато інших життєвих аспектів, які є важливими.
І я щиро вважаю, що думати інакше неправильно. Гроші ніколи не були для мене рішенням.
Я дуже засмучена. Не знаю, як далі жити?
У нас з чоловіком є спільний син, 8 років. Чоловік каже, що все майно залишає для сина і буде його повністю забезпечувати, але чомусь мені від цього не легше.
Невже чоловік в 35 років і справді так закохався, що навіть готовий не ділити майно, аби лише швидше бути разом з нею?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Зараз моїй мамі 59 років, а татові – 63. Вони ще гарно живуть, працюють, все можуть робити. Але мама щодня мені говорить, що я маю доглядати її на старості років, вони з татом покладаються лише на мене. Хоча в них є ще син, але вони не люблять невістку
- Я повернулася в Україну, продала будинок своєї бабусі, і всі гроші віддала свекрусі. Вона не могла повірити, що після всього, що відбулося між нами, я її пробачила, та ще й допомагаю
- Мені останнім часом син скаржиться постійно на свою дружину, просить, щоб я з нею поговорила, адже вона хоче, щоб він більше заробляв, лише гроші в неї на думці. Я дуже в добрих стосунках зі своїми сватами і невістка завжди слухає мене. Та я з Оксаною не буду говорити, бо знаю добре, що всі родина заздрить мені
- Моя подруга Валентина нещодавно з Італії повернулася, 7 років на заробітках там була. Приїжджала дуже рідко додому, бо сеньйора лежача, зате старанно гроші висилала дітям та чоловікові. Приїхала додому не з порожніми руками, везла гостинців італійських багато та 5 тисяч євро. Подвір’я своє ледве впізнала, але не впізнала чоловіка
- В минулу суботу син приїхав і сказав, що йому треба 6 тисяч гривень на нову куртку. У мене були ці гроші, але я собі хотіла взуття на весну купити. Але переконала себе, що синові треба більше, тому я вирішила дати йому ці гроші, за це попросила прибрати біля хати і скопати грядку. Син сказав, що добре, але навіть не рушив з місця. В результаті я я йому сказала, що якщо він не збирається допомагати, то може не приїжджати