Я розлучилася з чоловіком в дуже молодому віці, тому сина і доньку я ростила одна. Про те, щоб вдруге вийти заміж, і мови не могло бути – діти не хотіли бачити вітчима у нас вдома. Було важко і морально, і матеріально, одне добре, що хоч квартира була своя.
Я завжди думала, що в старості буду жити біля доньки, але вийшло так, що я живу з сином і невісткою. Дочка після навчання вийшла заміж і виїхала в інше місто, де її чоловік незабаром відкрив свій невеликий бізнес. Зараз у них великий будинок, процвітаючий бізнес, дві дочки. Зі мною вони всі спілкуються тільки тоді, коли їдуть і потрібно приїхати, побути в будинку і годувати кота і двох собак. Як тільки вони повертаються з відпочинку, я відразу ж їду, мені так з самого початку сказала дочка.
Син незабаром після від’їзду сестри теж привів додому дівчину, представив, як наречену і сказав, що вони будуть жити у нас. Після того, як дочка поїхала, ми з ним так і домовлялися, що трикімнатну квартиру не будемо розмінювати, а коли він одружиться, будемо жити всі разом. Так зручніше, я можу за майбутніми внуками доглянути.
Але дівчина мені відразу не сподобалася, була якась занадто зарозуміла, як би це сказати, як з неблагополучної сім’ї. Її поведінка, манери і навіть зовнішній вигляд свідчили про це. Я не подала виду, але ввечері вирішила з сином поговорити. Запропонувала поки не перевозити її до нас, а придивитися, а потім вже одружитися.
Син мене не послухав, влаштував сцену, сказав, що я втручаюся в його особисте життя і вони вже подали заяву. По поведінці невістки я зрозуміла, що він їй все розповів, і після весілля, вони оселилися у нас, а зі мною демонстративно перестали спілкуватися. Невістка вчилася в той час, і поки син був на роботі, приводила подружок, поводила себе їхня компанія дуже шумно. В цей час я йшла з дому, то в магазин, то в парк.
Моє життя перетворилося в казна-що. Відколи у мене в квартирі з’явилася невістка, я стала непотрібною у власному домі.
Народилися внучки, син з дружиною весь цей час жили не дуже добре. Син почав випивати, зі мною як і раніше, спілкувався не вельми. Але ось після 10 років їхнього спільного життя, у сина з’явилася інша жінка, він подав на розлучення і переїхав до тієї жінки. Перед цим він тільки сказав мені, що напевно, я була права. Але вибачень я не дочекалася.
Я залишилася одна з невісткою та онуками, які відносилися до мене так само, як і їхня мати. Потроху почали спілкуватися з сином, я просила допомогти його продати квартиру і купити мені окремо житло, але невістка проти продажу, вона тут прописана разом з дітьми і сказала, що нікуди виїжджати не збирається, а колись стане повноправною господинею квартири.
Так я вже живу 12 років. Старша внучка зібралася заміж, і молоді будуть жити тут. Мені немає місця в своїй квартирі, так як їм потрібна окрема кімната. Син влаштував своє життя, а мене прирік на таке існування.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
