fbpx

Після 10 років подружнього життя, Роман повідомив Анні, що йде від неї. – Залишаю тобі квартиру, машину, рахунок в банку, – будеш повністю забезпечена і вільна, – сказав чоловік. Та Анна нічого з цього не прийняла, зібрала речі і дитину, і пішла жити на квартиру. Тоді чоловік, нарешті, усе зрозумів

Вийшла заміж за чоловіка, на 20 років старшого за себе і не пошкодувала жодного разу…

Лариса Сергіївна – п’ятдесятилітня дама – вісім років працювала в компанії Романа Сергійовича, якому було сорок п’ять, і він рік, як розлучився. А три місяці тому на роботу до Лариси Сергіївни забігла її дочка Анюта – двадцятип’ятирічна незаміжня красуня. Роман Сергійович зіткнувся з нею випадково і після цієї зустрічі втратив спокій. За матеріалами

Спочатку він був впевнений у своїй перемозі, тому діяв без посередників. Та й хто б сумнівався в респектабельності і спроможності Романа Сергійовича?! Успішний, впевнений в собі, він міг пальцем поманити будь-яку дівчину. Але тільки не Анюту.

Норовлива красуня два роки мріяла про свого ровесника Максима, який не збирався з нею одружитися. Залицяння Романа Сергійовича вона відкинула з першого дня. Її мама Лариса Василівна – звичайний бухгалтер в компанії Романа Сергійовича – благала дочку бути тактовною з її начальником.

– Не хочу роботи позбутися, у нас кредит, та й Артему на платне треба поступати.

– Але що я можу зробити, якщо він проходу мені не дає, букетами квітів завалив. Я не хочу, щоб Максим дізнався про Романа Сергійовича.

– З твого Максима толку, як з козла молока, – вже вибач за прямоту, – роздратовано відповіла Лариса Василівна, – а Роман Сергійович, між іншим, ще не старий чоловік.

І ось тепер, сидячи в кафе, Роман Сергійович пропонував Ларисі Василівні допомогу в погашенні кредиту. Натомість просив тільки одне: поговорити з дочкою і переконати її не уникати його. Лариса мучилася сумнівами: пропозиція начальника їй не подобалася, точніше сказати було в ній щось неприємне.

Але, подумавши тиждень, вона погодилася, не обіцяючи стовідсоткового результату. З цього дня в домі Лариси постійно велися розмови про Романа Сергійовича. Вона знаходила нагоду, щоб похвалити начальника, відзначити його людські якості. Природно, все це заради того, щоб імідж її керівника підвищувався в очах дочки. А Роман Сергійович, зі свого боку, обдаровував Аню розкішними подарунками.

Читайте також: В лютому Марина поїхала в санаторій, а син в цей час в її квартиру іншу жінку привів. Дізнавшись про це Марина заявила: “Нехай за мою невістку її мати турбується. Син у мене один, а невісток може бути багато”

А тут ще Максим знову чуданув і поїхав на море з новою подружкою. Чи то Максиму хотіла помститися, то чи вмовляння матері подіяли, але Анюта здалася. Роман Сергійович, вечеряючи з прекрасною Ганною в ресторані, виглядав одухотвореним.

Після шикарного весілля, вони вирушили в романтичну подорож. Але, спочатку, Роман Сергійович, як і обіцяв, погасив кредитний борг Лариси Василівни, приховавши це від молодої дружини.

Поступово життя Анюти і Романа Сергійовича увійшло в спокійне сімейне русло. Немолодий чоловік обожнював свою дружину, в той час як Анюта просто дозволяла себе любити, не особливо розпорошуючи свої почуття на нелюбого чоловіка.

Роман Сергійович, звичайно, помічав, її ставлення, але не подавав виду. Йому досить було, що дівчина, від якої він був без тями з першої зустрічі, тепер поруч з ним. А вже якими шляхами він свого домігся, нехай Бог розсудить.

Минуло десять років, Анюта впевнено увійшла в роль дружини бізнесмена. Із задоволенням стежила за порядком в будинку, займалася сином, возила його в школу і на секцію. Вона вже давно не думала про Максима, звикнувши до свого статусу дружини Романа Сергійовича.

Але їх сімейне життя потрапило у вир випробувань.

А почалося все з того, що вже немолодий Роман Сергійович захворів. Зовні Роман Сергійович помітно здав: посивів, погладшав, з’явилася лінь і апатія. Від бізнесу став поступово відходити, передавши справу старшому синові від першого шлюбу.

До дружини став ставитися майже байдуже, постійно перебуваючи в задумі. А потім раптом заявив Анні, що їм треба розлучитися. Для Анни це було настільки несподівано, що вона подумала, у чоловіка хтось є. Але Роман Сергійович відразу розвіяв підозри дружини, а своє рішення пояснив браком здоров’я.

– Хіба це привід розлучатися? – дивувалася Анна.

– Якщо ти хворий, значить треба нам разом боротися за твоє здоров’я. Чи ти мене більше не любиш?

– Люблю, – говорив чоловік, – але ось ти ніколи мене не любила. Я тобі здоровий не був потрібен, а хворий і поготів. Так що залишаю тобі квартиру, машину, рахунок в банку, – будеш повністю забезпечена і вільна.

У Анни почалася істерика: не розуміла вона рішення чоловіка.

– Значить розлюбив?! Але ж я тебе люблю! – кричала Анюта.

– Куплена твоя любов, – не підвищуючи голос, сказав Роман Сергійович. Підкупив я тоді майбутню тещу, ось вона і вмовила тебе вийти заміж за мене. Так я і жив у своєму штучному світі: тебе любив, не вимагаючи натомість нічого.

Анюта плакала, вмовляла чоловіка передумати, клялася, що любить Романа Сергійовича, що ніхто інший їй не потрібен. Але чоловік був непохитний.

– Згадай, скільки хорошого було у нас! Як ти ночами до сина вставав, заколисував його, як відпочивати їздили. І як ти біля ліжка мого сидів, коли у мене температура під сорок була. А тепер моя черга допомогти тобі.

Роман Сергійович ходив по квартирі з кутка в куток, наче обмірковуючи щось, а потім знову повторював своє:

– Розлучитися нам треба, звільнити тебе хочу від будь-яких зобов’язань.

Не в силах більше сперечатися з чоловіком, Аня зібрала свої особисті речі і разом з сином з’їхала на знімну квартиру. Такого повороту Роман Сергійович не очікував: адже він дружині все рухоме і нерухоме майно залишив, а вона відмовилася, відповівши, що їй все в комплексі потрібно, – тільки разом з ним. А без нього нічого не має сенсу.

Так пройшов місяць. Романа Сергійовича поклали в лікарню. Аня щодня приходила до нього.

І в день виписки Роман Сергійович здався: розлучення не буде.

– Може і була у нас раніше куплена любов, а зараз у мене справжнісінька любов до тебе. Іншого чоловіка і батька нашого сина, крім тебе, не треба.

Ось так в житті буває – для справжньої любові ні вік, ні статус, ні випробування, ніщо не перешкода. Любов, якщо вона справжня, перемагає усе.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page