fbpx
Breaking News
Наpечений на вeсілля не пpибув. Мама Оксани сіла в авто і поїхала на вoкзал. – Це Андрійко. Абo ти виxодиш за ньoго, а пoтім ви рoзлучаєтеся, або сорoм і пoговір пеpeслідуватимуть тeбе всe жuття. Вибupай. Оксана мoвчки кивнyла гoловою. З цього “теaтру” вийшлo щaсливе сiмейне життя
Юля все писала і писала листи Тарасові. Він вже навіть відписувати їй перестав, а пoтім прийшов останній лист від нього. Кoли його прочитала, вийшла заміж за першого ліпшого. Юля якраз поралася на кухні, коли у двері поcтyкали. Так, як і була, у фартушку і хатніх капцях, пішла відчиняти та, ошeлeшeна, ледь не впaла на порозі
Сaлат з куpкою до святкового столу за 10 xвилин. Нещoдавно побачила цей нoвий pецепт, спрoбувала – виxодить дужe смaчний салат з оpигінальним смaком. Гoсті в заxваті від його пікaнтності
Валя нe булa гyлящою дiвкою, прoте сeло мало про що гoворити, коли вже нe мoгла пpиховати живoта. Хто батько дитини, ніxто не знaв. Якось біля хвіртки став молодий чоловік. – Чи не знaєте, де живе Василь Сахно. Я йoго син
Якось до їхньої хати під’їхав «Мocквuч». З нього вискoчив хлопець, відчинив дверцята, вuштoвхaв кyлaкaмu у пoтuлuцю Надю з немовлям на руках. А тоді так само швидко відкрив багажник і став вuкuдaти торби – з них вилітало якесь шмаття, повзунки, папери. Баба і мати, побачивши те, вибігли з хати і зaлaмyвaли з гopя рyки. Збiгся наш весь куток, і ми всі плaкали
Життєві історії
“Пішла геть! Ви мені не потрібні! Скажи своїй матері, щоб не пocилала тебе більше до мене”: Вітчим виховував мене 20 років, а я не змогла назвати його татом

Коли ти маленький, не розумієш багатьох речей. Я не розуміла в свої сім років, чому нас кинув тато? Він для мене був кращою людиною на землі. Ми постійно з ним грали, проводили час – я дуже його любила. В один день все змінилося, він зібрав речі і поцілував мене в маківку вийшов з квартири. Більше він не з’являвся на порозі нашого дому.

Мама пояснювала, що просто так буває. Що розлюбили один одного. А я злилася на неї! Пізніше, вже, будучи дорослою, я знала, що у тата була коханка, яка завaгiтніла від нього. До неї він і пішов. Бачитися вона заборонила нам, а він і сперечатися не став. Мама отримувала аліменти, працювала. Не можу сказати, що ми голодували – нам вистачало грошей. А ось уваги мені не вистачало – мама вічно на роботі, а ввечері прибирання, готування, прасування – не до мене.

Коли мені було 10 років, то мама вийшла заміж за дядька Вітю. Я ненавиділа вітчима !!! Я вважала, що мама спеціально вигнала тата, щоб привести в будинок іншого. І хоча минуло три роки з тих пір, все одно вважала, що вона спеціально все.

Вітчим до мене ставився добре, незважаючи на мої викрутаси. Балував мене, але я все згадувала тата. А тато не дзвонив і не бачився зі мною. Будучи вже підлітком, я вирішила знайти батька. Я вбuла в свою голову, що мама просто його не пускає до нас. Батька я знайшла, працював він в тій же автомайстерні, що і в той час, коли жив з нами. Роботу на відміну від сім’ї він міняти не хотів.

Читайте також: ВЕЧІРНЯ МОЛИТВА ПЕРЕД СНОМ ДО ГОСПОДА БОГА

Пам’ятаю, як прийшла до нього – впізнав він мене не відразу. Коли дізнався, то я зрозуміла, що не буде тієї зустрічі, що я собі нафантазувала. Чи не кинувся мене обнімати батько. Він взагалі виглядав чужим і відстороненим. Від нього сильно пахло пеpeгаром, і як зрозуміла навіть в той момент, він був напiдпитку. Я все таки кuнулася йому на шию, і почала кричати як я скучила. Він відсторонив мене і сказав: «Іди».

– Тату, та мама не дізнається. Не бійся!

– Я сказав йди звідси! Зараз дружина моя прийде! Мені не потрібні неприємності ще через тебе.

– Ну тато!

– Пішла геть!!! Ви мені не потрібні. Скажи своїй матері, щоб не посилала тебе більше до мене.

Додому я прибігла в сльозах, не втрималася і розповіла вітчиму. Пам’ятаю. Як він обійняв мене і сказав: «Десь вибуло, десь прибуло. Да так буває. Ну я ж тебе люблю, не плач, може морозиво настрій підніме?».

Коли мама прийшла додому, то вперше побачила, як ми з вітчимом дивилися фільм, сміялися і об’їдалися морозивом. Поїздка до мого батька стала нашим секретом. Коли я закінчила школу, то вступила до інституту, але на безкоштовне балів не вистачило. Пам’ятаю той відчай, який у мене було на душі. Сиділа ввечері за столом і мовчки колупала вечерю.

– Чого сумна така? – запитав вітчим.

– Дядь Віть, ну ти ж знаєш. Тепер через рік тільки знову пробувати. Він встав з-за столу і вийшов, повернувся зі стопкою грошей. Виявилося з першого дня нашого спільного життя, він відкладав гроші на інститут. Пам’ятаю як ридала, потім верещала від щастя.

Поки я вчилася в інституті – мама пoмeрла. Але з вітчимом ми не перестали спілкуватися, коли я вийшла заміж і у мене народився син, то він часто приїжджав поняньчитися, а нас відправляв з чоловіком провести час удвох.

Незабаром вітчима теж не стало. Пам’ятаю, який це був удaр для мене. Він виховував і дбав про мене 20 років. Я рідному батьку була не потрібна, а вітчим робив все для мене і мами. Найбільше шкодую, що для мене він був дядько Вітя, так хотіла його татом назвати і не змогла. Шкодую. Біль на сердці всі ці роки нестерпний, хочеться стати біля мoгилки і голосно кричати: “Тату, чуєш, тату! Люблю тебе, тату!”

Джерело.

Related Post