fbpx
Життєві історії
“Пішла геть! Ви мені не потрібні! Скажи своїй матері, щоб не пocилала тебе більше до мене”: Вітчим виховував мене 20 років, а я не змогла назвати його татом

Коли ти маленький, не розумієш багатьох речей. Я не розуміла в свої сім років, чому нас кинув тато? Він для мене був кращою людиною на землі. Ми постійно з ним грали, проводили час – я дуже його любила. В один день все змінилося, він зібрав речі і поцілував мене в маківку вийшов з квартири. Більше він не з’являвся на порозі нашого дому.

Мама пояснювала, що просто так буває. Що розлюбили один одного. А я злилася на неї! Пізніше, вже, будучи дорослою, я знала, що у тата була коханка, яка завaгiтніла від нього. До неї він і пішов. Бачитися вона заборонила нам, а він і сперечатися не став. Мама отримувала аліменти, працювала. Не можу сказати, що ми голодували – нам вистачало грошей. А ось уваги мені не вистачало – мама вічно на роботі, а ввечері прибирання, готування, прасування – не до мене.

Коли мені було 10 років, то мама вийшла заміж за дядька Вітю. Я ненавиділа вітчима !!! Я вважала, що мама спеціально вигнала тата, щоб привести в будинок іншого. І хоча минуло три роки з тих пір, все одно вважала, що вона спеціально все.

Вітчим до мене ставився добре, незважаючи на мої викрутаси. Балував мене, але я все згадувала тата. А тато не дзвонив і не бачився зі мною. Будучи вже підлітком, я вирішила знайти батька. Я вбuла в свою голову, що мама просто його не пускає до нас. Батька я знайшла, працював він в тій же автомайстерні, що і в той час, коли жив з нами. Роботу на відміну від сім’ї він міняти не хотів.

Читайте також: ВЕЧІРНЯ МОЛИТВА ПЕРЕД СНОМ ДО ГОСПОДА БОГА

Пам’ятаю, як прийшла до нього – впізнав він мене не відразу. Коли дізнався, то я зрозуміла, що не буде тієї зустрічі, що я собі нафантазувала. Чи не кинувся мене обнімати батько. Він взагалі виглядав чужим і відстороненим. Від нього сильно пахло пеpeгаром, і як зрозуміла навіть в той момент, він був напiдпитку. Я все таки кuнулася йому на шию, і почала кричати як я скучила. Він відсторонив мене і сказав: «Іди».

– Тату, та мама не дізнається. Не бійся!

– Я сказав йди звідси! Зараз дружина моя прийде! Мені не потрібні неприємності ще через тебе.

– Ну тато!

– Пішла геть!!! Ви мені не потрібні. Скажи своїй матері, щоб не посилала тебе більше до мене.

Додому я прибігла в сльозах, не втрималася і розповіла вітчиму. Пам’ятаю. Як він обійняв мене і сказав: «Десь вибуло, десь прибуло. Да так буває. Ну я ж тебе люблю, не плач, може морозиво настрій підніме?».

Коли мама прийшла додому, то вперше побачила, як ми з вітчимом дивилися фільм, сміялися і об’їдалися морозивом. Поїздка до мого батька стала нашим секретом. Коли я закінчила школу, то вступила до інституту, але на безкоштовне балів не вистачило. Пам’ятаю той відчай, який у мене було на душі. Сиділа ввечері за столом і мовчки колупала вечерю.

– Чого сумна така? – запитав вітчим.

– Дядь Віть, ну ти ж знаєш. Тепер через рік тільки знову пробувати. Він встав з-за столу і вийшов, повернувся зі стопкою грошей. Виявилося з першого дня нашого спільного життя, він відкладав гроші на інститут. Пам’ятаю як ридала, потім верещала від щастя.

Поки я вчилася в інституті – мама пoмeрла. Але з вітчимом ми не перестали спілкуватися, коли я вийшла заміж і у мене народився син, то він часто приїжджав поняньчитися, а нас відправляв з чоловіком провести час удвох.

Незабаром вітчима теж не стало. Пам’ятаю, який це був удaр для мене. Він виховував і дбав про мене 20 років. Я рідному батьку була не потрібна, а вітчим робив все для мене і мами. Найбільше шкодую, що для мене він був дядько Вітя, так хотіла його татом назвати і не змогла. Шкодую. Біль на сердці всі ці роки нестерпний, хочеться стати біля мoгилки і голосно кричати: “Тату, чуєш, тату! Люблю тебе, тату!”

Джерело.

Related Post

facebook