– Оксано, виходь за мене заміж? – розгублено сказав Андрій.
– Вибач, Андрію, але ти мені як брат рідний, а люблю я Олександра.
Андрій був вельми засмучений: – Любить вона його, ну ну, ти спочатку дізнайся чим він у вихідні займається, які важливі питання вирішує. А потім про кохання міркуй і вирішуй.
Розмова з Андрієм викликала в Оксани змішані почуття. З одного боку їй хотілося наздогнати його і дізнатися правду, а з іншого бути вище всіх цих пліток і пересудів. Вона довіряла своєму чоловікові як собі, все ж десять років разом, правда ось відносини офіційно не оформлені, та й дітей не було. А Андрій був і назавжди залишиться лише її другом.
***
Коли Олександр повернувся додому, Оксана вирішила з ним поговорити.
– Саша, я не розумію, лікарі кажуть, що зі мною все добре. У сестри двоє дітей, у нашої мами нас троє, а я не можу стати матір’ю.
Олександр заспокоював дружину:
– Оксанко, ось побачиш все вийде, ти обіцяла смачну вечерю.
За вечерею, Оксана сиділа підперши обличчя ліктем і дивилася на чоловіка, який смачно вечеряв.
– Саша, давай поїдемо. На море. Вимкнемо телефони, і забудемо на час про існування цивілізації.
– Поки не можу, у мене є одна важлива справа. Ось все владнаю, і хоч на край світу вирушимо.
Оксана враз згадала слова Андрія, але вона промовчала.
Наступні тижні Олександр поводився досить дивно, після роботи затримувався, один з вихідних стабільно просиджував в офісі над новими проектами, хоча раніше вони весь вільний час проводили разом. Нарешті жінка не витримала і набрала Андрія.
– Розповідай, хто вона? – наказала жінка.
– Кілька тижнів тому з’явилася дама з дочкою, прийшла до нас в офіс і як я зрозумів заявила, що привела доньку твого Сашка.
– У нього є дочка? – запитала Оксана, повільно сповзаючи на підлогу. Вона кинула слухавку навіть не дослухавши, просто не змогла б. Одяглася, викликала таксі і поїхала на роботу до чоловіка.
***
Під’їхавши до офісу, Оксана побачила як її чоловік кудись іде разом з незнайомою жінкою і дитиною. Оксана наказала таксисту слідувати за ними. Вони проїхали до спального району, Оксана згадала, що там у Олександра була квартира, що залишилася від батьків. Жінка побачила незнайомку, яка виходила з автомобіля щось в її рисах обличчя було знайомим, але що і де вона її бачила?
Оксана поїхала додому, вирішила цього разу не видавати себе. Їй потрібно було згадати де вона бачила цю жінку. Перебираючи фотографії в телефоні і своїх соцмережах жінка доїхала додому. А потім взяла студентський альбом. Ну як же вона могла забути, нарешті, Оксана згадала, де бачила цю високу блондинку, в молодості брюнетку Людмилу. Вони втрьох: Оксана, Олександр і Людмила вчилися на одному курсі, до Оксани у Олександра були якісь зовсім недовгі відносини з цією Людмилою.
Потім та вискочила на четвертому курсі заміж за більш перспективного нареченого і перевелася на заочне. До Оксани вже пізніше долітали чутки, що перші роки три молодята жили прекрасно, чоловік Людмили почав працювати в батьківській компанії, а потім вона розорилася. Відтоді нічого ніхто із спільних знайомих про Людмилу не чув.
***
Олександр приїхав додому пізно ввечері, сказав, що вечеряти не буде. Оксана тихо запитала:
– Саша, зачекай, скажи що їй треба?
Він мовчки опустився а крісло. – Значить ти все знаєш… Людмила стверджує, що народила від мене дочку. Я ось допомагаю.
– Ти що, повірив їй наслово?
– Так, дівчинці якраз 11 років, ми тоді зустрічалися. Я пропонував пройти тест ДНК, але Люда розплакалася, то я і відступив. А поки вона живе у мене на старій батьківській квартирі, їм з дочкою нема куди йти.
– Саша, ти маєш вибрати – я чи вона. Я не вірю жодному слову цієї жінки!
Того вечора Оксана зібрала речі і поїхала до батьків. А через два тижні з’явився Олександр. Він нарешті зробив Оксані довгоочікувану пропозицію. Виявилося, що Людмила таки зробила тест і дівчинка виявилася не донькою Олександра, а Людмилі потрібні були тільки гроші.
– Ти вийдеш за мене?
– Так.
А через дев’ять місяців у них народився довгоочікуваний малюк!
Фото ілюстративне.