fbpx

Під вечір 31-го грудня Дмитру Вікторовичу подзвонила донька, покликала до себе зустрічати Новий рік. Батько зрадів, взяв гостинці і поїхав до доньки. Але по дорозі зателефонувала Валентина знову, сказала, що йому доведеться зустрічати Новий рік в них під дверима, адже їх зараз немає вдома, їх запросили в гості

Дмитро Вікторович тихо сидів біля вікна. Скоро буде Новий рік. Знову зустрічатиме один, як чимало років останніх. Скільки років минуло відтоді, коли вони всією дружною сім’єю готувалися до веселого свята. Всі вісім років минуло, як не стало його дружини. Неначе вчора, пам’ятає чоловік її яскраві та добрі очі.

Донька вже давно вийшла заміж. Своя сім’я у неї, троє діток. Живуть зараз в центрі міста. До тата їхати їм більше години, і то якщо не буде пробок. Сьогодні Валентина телефонувала до батька, вітала тата зі святом. Запрошувала до них, щоб разом зустріти Новий рік. Дмитро Вікторович погодився. А сам сидів і чекав, що через деякий час Валентина зателефонує до нього знову і скаже, що все скасовується. Їх запросили в гості, плани у них змінилися.

Так було кожного Нового року, вже не один рік. Спочатку чоловік засмучувався, але коли це відбувається кожного року, то нікуди не збирається, спокійно чекає наступного дзвінка доньки. Знає, що через декілька хвилин відмовлять приїжджати, будуть говорити зовсім інші речі. Але пройшло добрих дві години, а відмови не поступило, Валентина батькові не телефонувала.

Дмитро Вікторович вирішив все ж таки поїхати до дітей. Можливо хоч один раз зустрічатиме не один. Викликав таксі, взяв приготовлені гостинці. Тому що автобусом вже не встигне. Коли доїжджали до центру міста, потрапили в пробку. На годиннику показувало десята година вечора. Чи встигнуть до опівночі вони до дітей?

Телефон задзвенів дуже голосно і несподівано для батька. Валентина багато вибачалася, говорила, що не встигла перетелефонувати батькові, діти відволікали. Але вони зараз не в дома, вже в гостях. Тому якщо тато виїхав, то прийдеться зустрічати Новий рік у них під дверима. Вона вибачилася, що так сталося і відразу вимкнула телефон. Навіть не запитавши, де тато наразі.

Батько розгубився, не знав, що йому робити і куди їхати вже. Він попросив таксиста повернути назад. Водій співчутливо подивився на Дмитра Вікторовича. Запитав з ким він живе. Чоловік йому все розповів, якось за пару хвилин зумів чужій людині розповісти все про своє життя. На душі важко, виговоритися прийшов час. Таксист слухав не перебиваючи, розумів, як ніхто зовсім чужу людину. Потім подумавши, сказав.

– Моя рідна сестра живе недалеко звідси. Вона також зараз одна. Син давно живе окремо, про маму згадують, коли щось їм потрібно лише. Якщо ви не проти, заїдемо, я вас познайомлю. Будете з нею спілкуватися, бачу у вас багато спільного.

Дмитро Вікторович думав не довго. А куди йому ще піти, на душі важко? Познайомляться, розмовлятимуть, тим більше, що недалеко від його будинку. На тому і порозумілися. Таксист зателефонував сестрі, сказав що їде до неї в гості й не один. Коли Дмитро Вікторович побачив жінку, очам своїм не повірив. Впізнав її відразу. Його однокласниця, яка йому колись дуже подобалася. Олена його не впізнала. Після знайомства запросила в кімнату. Таксист Іван попрощався і поїхав додому, родина на нього чекає, скоро Новий рік.

Коли сіли за стіл, де приготовано було багато страв, Дмитро Вікторович відразу запитав, чи ще будуть гості. Олена відповіла, що готує так завжди. Сподівається, що колись син зробить сюрприз, приїдуть всі зустрічати свято разом із нею. Але до цього часу тільки готується, вони не приїжджали ніколи, хоча не раз обіцяли навідатися до матері. Наразі чоловік зізнався хто він є, і що відразу впізнав Олену.

Ніч пролетіла за розмовами про життя, непросте для них зараз. Їм обом цікаво життя кожного з них. Вже не такий був смуток на душі від неуваги близьких людей. Здавалося кожен із них знайшов споріднену душу в іншому. У Олени життя склалося зовсім не так, як мріяла. Коли наречений дізнався, що вона чекає дитину, поїхав кудись далеко, більше й не повертався додому. Народила згодом прекрасного сина. Після того два рази пробувала створити сім’ю, але важко було зробити це з малим дитятком, адже ніхто не хоче забезпечувати ще й чужу дитину. Надалі більше не хотіла шукати свою долю, жила заради сина. А тепер залишилася одна, у сина немає зараз часу на матір.

А вже цей Новий рік вони зустрінуть однією сім’єю. Дмитро Вікторович і Олена нарешті знайшли один одного. Вони щасливі разом. Олена готує смачні страви, цей Новий рік буде особливим для них.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page