fbpx

Під час знайомства свекруха сиділа на стільці, як королева на троні, зі зневагою дивлячись на рідню Людмили. Сашина мама відразу сказала: «Людмило, я тебе прописувати не буду, можеш навіть не розраховувати. І весілля справляти не треба. Навіщо зайві витрати?». Батько Міли вже випив на той час, грюкнув сваху по плечу, від чого та аж підскочила, і каже: «Не переживай, Петрівна, ми ще подивимося, кому пощастило»

Під час знайомства свекруха сиділа на стільці, як королева на троні, зі зневагою дивлячись на рідню Людмили. Сашина мама відразу сказала: «Людмило, я тебе прописувати не буду, можеш навіть не розраховувати. І весілля справляти не треба. Навіщо зайві витрати?». Батько Міли вже випив на той час, грюкнув сваху по плечу, від чого та аж підскочила, і каже: «Не переживай, Петрівна, ми ще подивимося, кому пощастило»

Дивилася недавно фільм, і був там такий епізод, в якому син, що недавно одружився, каже своїй мамі: «Я хочу, щоб вона (дружина) була щаслива зі мною». А мама йому відповідає: “Вона і так має бути щаслива, що ти на ній одружився». Ось вона вічна логіка свекрух. За матеріалами

З цього приводу згадалася мені подруга дитинства Людмила або, як все її називали, Міла. Міла після школи поїхала вчитися в Київ з нашого маленького містечка. Познайомилася там з хлопцем Сашком, який жив з мамою і працював в якомусь чи то ресторані, то чи барі викидайлом.

Справа була в середині 90-х. Зустрілися рік, вирішили одружитися. Сашина мама відразу сказала: «Людмило, я тебе прописувати не буду, можеш навіть не розраховувати. І весілля справляти не треба. Навіщо зайві витрати?».

Але наречений і наречена зважилися все ж на весілля. Грошей піднакопичили, та й Мілкіні батьки допомогли. Я була запрошена в якості свідка, тому з батьками нареченої приїхала в Київ. Жили ми у родичів Мілкіного батька. Туди ж була запрошена і майбутня свекруха для знайомства.

За Мілкіними розповідями я вже знала, що свекруха у неї зміюка ще та, але з претензією на інтелігентність – головний бухгалтер на пенсії, вдова майора. А у Міли батьки прості люди і живуть в якомусь, навіть не курортному південному містечку. Під час знайомства свекруха сиділа на стільці, як королева на троні, зі зневагою дивлячись на Мілкіну рідню.

Коли мова зайшла про наречену і нареченого, як познайомилися, чи давно дружать і т.п., свекруха сказала: «Дочці вашій з моїм сином пощастило. Он який він у мене красень. А Мілочка – дівчинка, може, і хороша, але з бідної сім’ї.

Батько Міли вже випив на той час, грюкнув сваху по плечу, від чого та аж підскочила, і каже: «Не переживай, Петрівна, ми ще подивимося, кому пощастило».

Весілля справили, правда не обійшлося без розмов серед родичів нареченого, що наречена з провінції, виходить заміж через прописку.

Мілу свекруха все ж прописала, але через півроку сказала молодим, щоб квартиру собі шукали. Батьки Міли продали дачу (ділянка з невеликим будиночком), поміняли свою трикімнатну квартиру на двушку з доплатою, і допомогли молодим купити малосімейку в столиці. Свекруха ж залишилася в трикімнатній квартирі одна. Міла народила сина, потім другого.

Влаштувалася на роботу, стала добре заробляти. Часи 90-х пройшли, робота вже не була потрібною. Освіти, крім школи і незакінченого технікуму не було, професії теж, тому з півроку Саша просто пролежав на дивані. Час від часу влаштовувався кудись охоронцем або сторожем, але зарплата маленька. Щоб влаштуватися в якусь престижну фірму охоронцем, потрібна була ліцензія.

Але для цього треба вчитися, а Саша не хотів. Не захотів він вчитися навіть в автошколі, коли Людмила купила машину. Тому Людмила сама і дітей в школу відвозила, і Сашу на роботу, якщо робота була, і свекруху в поліклініку. За Людмилин рахунок поліпшили і житлові умови.

Свекруха вже не говорить вголос, що «пощастило невістці» хоча і не перестає хвалити свого сина, який він гарний, хороший і т.п., але з усіма своїми потребами звертається тільки до невістки (ні до доньки, ні до сина), всю допомогу приймає, як послугу робить. Але вже все родичам свекрухи і всім друзям її сина зрозуміло, що пощастило Саші, а не «невістці».

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page