fbpx
Життєві історії
Під час будівництва нашого будинку моя мама дуже допомагала нам грошима. Я пропоную, щоб тепер вона жила з нами, але мій чоловік на це не погоджується

Усі 30 років, які ми прожили з чоловіком у шлюбі, у нас була мрія. Ми дуже хотіли жити в своєму будинку і для того, щоб здійснити свою мрію нам довелося витратити цілих п’ять років. Кілька років ми збирали гроші, а два останні роки будували будинок. Будинок вийшов дуже хороший, великий. Допомагала нам грошима моя мама.

Після весілля ми жили в трикімнатній квартирі, яка належала моїй мамі. Вона дозволила нам її продати, а виручені гроші ми потратили на будинок. Коли нам не вистачало грошей на ремонт, мама продала земельну ділянку, яка була у неї у власності. Та й всі свої заощадження вона віддавала нам, щоб ми могли швидше здійснити свою мрію.

Мама вже знаходиться в похилому віці і тому їй просто необхідна моя допомога. Я думала, що коли ми побудуємо з чоловіком будинок, то в наш будинок ми заберемо мою маму. Але в кімнаті, в яку я хотіла поселити свою маму, мій чоловік хоче зробити майстерню.

Він взагалі не хоче, щоб моя мама жила з нами. Він вважає, що про це треба було говорити наперед, а не зараз ставити його перед фактом. Я просто в розпачі. Я не знаю, як переконати свого чоловіка.

Справа в тому, що мама живе дуже далеко від нашого нового будинку і мені дуже незручно до неї їздити і допомагати їй. До того ж мама справді нам дуже сильно допомагала грошима під час будівництва будинку. Чоловік каже, що ми б і без її грошей впоралися. Можливо і так. Але з маминою допомогою ми вселилися в будинок значно швидше.

Невже вона не заслуговує того, щоб жити в нашому домі після цього? Моя мама дуже любить квіти і вона сподівалася, що зможе у нас посадити свої улюблені квіти на клумбі.

Я просто не знаю, що мені робити. Моя мама постійно стежить за собою, часто купається. Від неї немає ніякого неприємного запаху. Я знаю, що моя мама дуже сильно засмутиться, коли я їй скажу про те, що ми не можемо забрати її в собі.

Я такого від свого чоловіка не очікувала. Я спробую переконати свого чоловіка в тому, що якщо ми так вчинимо з моєю мамою, то в цьому великому і красивому будинку ми ніколи не будемо по-справжньому щасливі. Наш єдиний син вже давно дорослий, живе окремо в іншому місті, має сім’ю, житлом забезпечений.

Я дуже сподіваюся, що чоловік мене зрозуміє і нарешті прийме правильне рішення – дозволить моїй мамі жити з нами.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page