З дружиною Петро розлучився два роки тому, коли вирішив, що Лариса – саме та жінка, про яку він мріяв усе життя.
20 років шлюбу не означали для нього рівно нічого, бо не зважаючи на сльози дружини, він зібрав свої речі і пішов.
Люба була чудовою дружиною, двох дітей народила. Донька і син вже зовсім дорослі, пішли з дому вчитися.
А Петру набридло дивитися на дружину, яка вже добряче постаріла, та й борщі її і вареники йому теж проїлися.
Інша справа – Лариса! На 10 років молодша, доглянута, з такою і між люди не соромно вийти.
Коли Люба почула, що Петро хоче йти з сім’ї, вона навіть не просила чоловіка, щоб він залишився.
А навіщо? Хіба можна втримати людину силоміць? Поплакала собі в подушку, і відпустила.
Про ще одне заміжжя вона навіть і не думала, хоч їй всього 45 років. Вирішила жити для себе.
Пішла нарешті в перукарню, зачіску змінила. Записалася в косметичний салон вперше в житті.
Діти дорослі, можна нарешті і для себе пожити.
А нещодавно донька приїхала додому, і повідомила, що заміж збирається.
Коли Петро почув цю новину, взяв гроші, і пішов до колишньої дружини.
Він з подивом побачив, що в неділю зранку у Люби, як завжди вареники. А він вареників не їв відтоді, як пішов з сім’ї – Лариса їх готувати не вміла і не хотіла.
Зауважив Петро і те, що Люба наче помолоділа, такою красивою він її давно не бачив.
Дав конверт, в якому було 500 доларів, сказав, що зараз більше не має.
Люба подякувала і за те, розповіла, хто буде їхнім зятем. Поговорили трохи.
– Ти щаслива? – запитав Петро.
– Напевно, так. А ти? – відповіла Люба.
Петро нічого не сказав, лише мовчки дивився на дружину, і на вареники – такі смачнезні вміла готувати лише Люба.
Але зараз вже нічого не вдієш, бо у нього є Лариса, яка за 2 роки так і не навчилася готувати вареники.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.