З своєю рідною донькою я не розмовляла довгих 15 років. Вона на мене образилася за те, що я всупереч усім їхнім порадам вийшла заміж в 55 років, і привела чоловіка додому.
Я тоді сама в селі жила, бо Лариса моя як заміж вийшла, так з дому пішла. Вони з зятем в місті жили, в його квартирі.
А мені і сумно було, і важко. В селі завжди багато роботи. І без чоловічої підтримки дуже важко.
Все сталося якось в один рік. Спочатку донька заміж вийшла. А через кілька місяців не стало мого чоловіка.
Я рік сама пожила, а потім став до мене заходити один чоловік з нашого села. Петро був розлучений, і чесно кажучи, не мав де жити.
Я це розуміла, але і він це не приховував. Прямо сказав, що хоче зі мною зійтися, щоб старість разом провести – все ж веселіше удвох буде.
Особисто я нічого поганого в цьому не бачила, адже в житті всяке буває. Він же не пропив все! Він після розлучення все дружині і доньці залишив, як на мене, це гідний вчинок чоловіка.
А ось Лариса моїх поглядів не розділяла. Вона вважала, що Петро зі мною тільки заради будинку.
І ще, донька образилася, що я за її батьком лише рік горювала, і відразу ж собі іншого чоловіка знайшла.
Я її не слухала, бо про себе думала. У неї своє життя, а у мене своє.
Сподівалася, що донька перезлиться і заспокоїться. Але цього не сталося, вона перестала зі мною спілкуватися. Я тоді скільки негарних речей від неї почула про себе, що досі неприємно.
Я робила багато кроків назустріч, але вона не хотіла підтримувати зі мною стосунки. То ж я заспокоїлася і стала жити собі з Петром.
Нам з ним було дуже добре. Петро господар хороший, ми господарку велику тримали, і город обробляли. З таким чоловіком можна все життя прожити і горя не знати.
Але доля відміряла нам всього 15 років. Тиждень тому поховала я свого Петра. Плакала за ним дуже, так мені гірко без нього!
І що ви думаєте? Донька не приїхала мене підтримати, хоч родичі їй і повідомили. Вона сказала, що її це не стосується.
Я вже людина не молода, мені 70 в цьому році виповниться. А Лариса у мене єдина дитина. Мені її допомога скоро стане потрібною.
От як мені бути? Як відновити з нею стосунки?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться