Перший шлюб мій був невдалим, хоча одружувалися ми зі щирого кохання. Ми розлучилися через два роки, я сама залишилася з малим синочком.
Ой, як важко було мені з малою дитиною, це словами не передати. Батьки жили в селі, дуже далеко від нас, тому від них допомоги було годі чекати. Добрим було тільки те, що у мене була своя квартира, хоч за оренду платити не потрібно було. Поруч жила сестра, але у Марини самої двоє маленьких дітей і чоловік, який навіть не працює, а бере якісь невеличкі підробітки, щоб заробити на хліб. Тому сестричка нічим особливо мені теж не могла допомогти, бо самій жилося непросто.
Марина інколи брала до себе мого синочка ще маленьким, я була їй дуже вдячна за це, бо в ті дні я могла прибирати квартири, ці гроші дуже допомагали мені.
Всі ці 7 років, що я жила одна у мене в голові були лише одні думки, думки про гроші. Де можна щось заробити, на чому зекономити, адже виховуючи одній сина мені було дуже непросто у такі важкі часи.
А потім, одного разу, коли я підробляла на складі фасувальницею продуктів, то зустріла Дмитра. Він був трохи старший за мене, працював звичайним вантажником. Ми з ним стали спілкуватися, він виявився доброю людиною. Мені з ним було спокійно, вперше за багато років поруч зі мною з’явилася людина, з якою я могла щиро поговорити про своє життя, людина, яка зрозуміє і пошкодує.
З Дмитром ми зустрічалися декілька місяців, а потім він прямо сказав, що щиро кохає, просить стати його дружиною. Чекати більше не хоче, бо життя пливе, роки у нас давно немолоді.
І я погодилася. Погодилася стати його дружиною не тому, що кохала цю людину, а тому, що втомилася бути сама. Втомилася одна заробляти копійку і постійно хвилюватися, що буде з дитям, коли я занедужаю, хто кусень хліба принесе в хату.
Ми з Дмитром вже 10 років у шлюбі живемо, наша донечка вже ходить в школу. Мого сина Дмитро любить, як рідного і різниці ніколи не робить між дітьми. Я написала це лише для того, щоб усі знали, що можна знайти своє щастя і в зрілому віці. Я вийшла заміж, не кохаючи, але жодного разу не пошкодувала про це. Я полюбила свого чоловіка у шлюбі. Я – дуже щаслива, хоча немолода вже жінка.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.