А перший мій шлюб видався зовсім невдалим. Ми прожили три роки і розлучилися з чоловіком. Не буду вам розповідати всі подробиці, так як вважаю, що в розлученні завжди винні обоє. Після шлюбу в мене залишилася донька, яку я виховую сама, колишній чоловік про неї забув зовсім, навіть аліменти не платить. Перший рік було дуже важко мені, не могла відразу з усім впоратися, але з часом почало потроху все налагоджуватись в моєму житті.
Якось, подруга по нещастю, порадила мені зареєструватись на сайті. Я не вірила в ці знайомства ніколи, завжди ставилася до подібного несерйозно, зі сміхом, вважала все це не постійним, а тимчасовим. Але вирішила, зареєструватись, хоча б заради спілкування. Я зареєструвалась і вже на третій день познайомилася з хлопцем з Чехії. Я спілкувалася з ним пів року, поки ми не закохалися один в одного. Він молодший за мене на шість років був, але його це а ні скільки не турбувало.
Нарешті ми вирішили зустрітися і я, взявши відпустку, поїхала в іншу країну до нього. Приїхавши мене зустрів коханий разом зі своїм батьком. Я зупинилася у них вдома, була всього лише три дні. Ці три дні ми гуляли по місту, ходили по музеях, парках. Ми купили обручки і повідомили його батькам, що ми готові одружитися. Вони погодилися, були щиро раді нашому рішенню.
Він звільнився з роботи і ми поїхали до мене. Тут ми побралися, моя сім’я його сприйняла дуже добре. З донькою вони відразу знайшли спільну мову. Після одруження ми переїхали до Чехії. На сьогоднішній день у нас є вже спільна донька, моя друга дитинка. В мене непогана робота і я відчуваю, що мене кохають. Ось така історія сталася в моєму житті. Напевно нас звела доля. Вдячна своїй подрузі за ту пораду, яка привела в моє життя чудову людину, чоловіка і батька, без якого не уявляю свого життя. від долі не втечеш.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – ukrainky.
