fbpx
Життєві історії
Перший час після весілля з грошима було туго, інколи навіть на продукти не вистачало. Моя мама передавала нам з села мішок картоплі і улюбленою нашою вечерею була смажена картопля з квашеною капустою, але тоді ми з чоловіком були дуже щасливі

Заміж я вийшла майже 5 років тому, щиро вважаючи, що мені дістався найкращий чоловік в світі. Житла свого ми не мали, пішли на знімання. З грошима було туго, інколи навіть на продукти не вистачало. Тоді моя мама передавала нам з села мішок картоплі і улюбленою нашою вечерею була смажена картопля з квашеною капустою.

І хоч ми жили не багато, але з впевненістю можу сказати, що ми тоді були щасливі. А зараз, коли наше становище значно покращилося, щось дуже змінилося в наших стосунках, особливо змінився мій чоловік.

З самого початку був спільний бюджет, і у мене були накопичені гроші. Так що коли Олег втратив роботу і кілька місяців шукав її, ми жили на мої. Я всіляко підтримувала його, не сумнівалася, що у нас все налагодиться. Він завжди був дуже дбайливий, уважний, завжди із задоволенням мені допомагав по господарству, завжди був радий провести разом час.

Через два роки мої батьки перебралися в село і залишили нам квартиру, на деякий час. Нам одразу сказали, що це тимчасово, потім її планували продати. Але ми були раді цьому. Квартира велика та з хорошим ремонтом.

Оренду платити було не треба, зарплати у нас стали доволі високими, то ж у нашій сім’ї нарешті з’явилися гроші. Тепер у нас на вечерю була не смажена картопля, а червона риба чи запечене м’ясо. Але чоловік не поспішав додому, часто почав затримуватися на роботі, а коли приходив додому, казав, що він не голодний.

Олег зовсім перестав допомагати мені по господарству, він навіть на вихідні придумує собі якісь справи, щоб не бути вдома. В суботу намагалася його підняти раніше, щоб ми разом прибрали квартиру, але почула лише: «Ти тільки про себе думаєш, а я хочу відпочити». Але він щоразу це каже. Кожні вихідні. Вважає подвигом з’їздити, допомогти, сходити по продукти разом зі мною в супермаркет.

Я можу навести ще багато прикладів. Не впізнаю свого чоловіка. Часом ходжу за ним весь день, питаю, що трапилося, чому у нього поганий настрій. Ну, що не так? Зрештою, завжди я не права і я винна. Коли він встиг так змінитись? Не розумію. Він дратується з найменшого приводу.

Коли я поїхала в село і розповіла про все це своїй бабусі, вона відразу мене запитала, чи не підозрюю я, що у мого чоловіка з’явилася інша жінка. Бабуся моя дуже мудра людина, вона вважає, що так поводяться чоловіки, які вже знайшли дружині заміну. І я задумалася над її словами, а може це і справді правда?

Що мені ще зробити? Я люблю свого чоловіка, намагаюся його зрозуміти, кілька разів пропонувала йому сісти і спокійно поговорити. Він не хоче. Каже, що я винна у всьому. До розлучення рукою подати. Сімейне життя тріщить по швах, а я не розумію, як це все зберегти. Що мені зробити, щоби повернути свого чоловіка назад? Того колишнього? Що я можу ще зробити? Чи правду кажуть, що якщо чоловік вирішив піти з сім’ї, то його вже нічого не зупинить?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page