fbpx
Життєві історії
Першою приїхала донька Марина. Відразу засмутилася, що ще нічого не готово. Сама вона не здогадалася стати до плити і щось приготувати. Я поставила в конверт дітям по тисячі гривень, сказала, що це подарунок

У моїй сім’ї прийнято на всі свята зустрічатися у мене. Ми з чоловіком зараз самі живемо в нашому заміському будинку, вже обоє на пенсії. Маємо невеликий город біля дому, тримаємо невелике господарство, так що нам самим вистачає і ще дітям намагаємося щось передати.

Дітей у нас двоє: старший син Павло і донька Марина. Обоє вже давно одружені, мають по двоє дітей, живуть окремо. Але вже багато років на Різдво, Великдень чи інші свята вони приїжджають всі до нас. Звичайно, що ми з чоловіком заздалегідь готуємося, накриваємо щедро столи, ще й з собою дітям великі сумки з домашніми продуктами даємо.

А цього року на Миколая ми з чоловіком трохи занедужали і не встигли підготуватися до приїзду дітей. Чоловік мій Микола, ми щороку святкуємо і це свято. Онукам подарунки роздаємо, які готуємо заздалегідь.

Першою приїхала донька Марина. Відразу засмутилася, що ще нічого не готово. Сама вона не здогадалася стати до плити і щось приготувати. Я поставила в конверт дітям по тисячі гривень, сказала, що це подарунок від Святого Миколая. А моя донька так скептично глянула на це і каже, мовляв, мамо, що тепер за ці гроші можна купити? Ти бачила ціни на іграшки.

Я звичайно, засмутилася, але більше дати не могла, бо підготувала ще два таких самих конверти для двох інших внуків. Десь через годину прийшов син з невісткою. Коли Наталя, невістка, побачила, що стіл не готовий, відразу запитала, що робити. Відкрила холодильник, почала щось готувати з того, що було, а син тим часом побіг в наш місцевий магазин.

Стіл вона накрила, ми посиділи, правда, недовго. І тут Наталя запропонувала, що відтепер вони не просто так приїжджатимуть, а привозитимуть з собою продукти чи навіть вже готові страви. Дочка хоч і без особливого ентузіазму, але погодилася. Сиділи за столом, складали список Різдвяних страв.

Ідея мені сподобалася, ні, я не проти готувати і пригощати дітей, і робитиму це скільки мені вистачить сил, для мене це велика радість. Але з роками ми молодшими не стаємо, і нам, батькам, все важче стає поратися. Прикро лише, що першою про це здогадалася не донька, а невістка.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page