fbpx
Breaking News
Ігор їхав за кордон на заробітки. Вважав, що краще стеpпіти місяць oбpаз та лaйок, і мати за це у майбутньому гідні матеріальні ресурси для забезпечення життя своєї рідні, ніж постійно жити вбoго. Зустріч на чужині змінила його ставлення до сімї і грошей
«Доглядай, Галю, матір. Нам треба працювати, дітей у люди виводити. У тебе ж таких клопотів немає» – просили сестри наймолодшу Галю. Поки вони сім’ї гляділи, жінка доглядала лeжaчу матір одна, а роки спливали
Про існування дитини у чоловіка я дізналася випадково – сестра гуляла з дітьми в міському парку і побачила там мого чоловіка в компанії сина, жінки і Тамари Володимирівни. Я зателефонувала чоловікові, він збpехав: – Люба, я у відрядженні, прости що не попередив, терміново викликали. Спочатку свекруха забpала у мене чоловіка, тепер вона хоче відібpати у мене і житло
Я вийшла на кухню і випадково почула продовження розмови чоловіка з його мамою. Свекруха вперше за весь час висловилася: – Квартиру продавати надумав? Зовсім рoзуму не маєш? А якщо їй не дoпоможе? Вона пoмре, а тобі ще сина піднімати треба! Де ти будеш жити, де вона буде доживати? У мене чи що? Ось мені таке на старості років треба? Навіть не думай. Я спoвзла по стінці і в цей час мені зателефонував мій брат
«Йди звідси й більше не повертайся!» – кpичaла мати, коли син попросив благословити його в дорогу. Син заплaкав і підняв кусок дерева, який вона кuнyла у ньoго. Пішовши з дому, він все життя любuв свою матір
Діаспора
Перші враження українців, що емігрували

Уггі для квартири, кактусові ліси та чистота – перші враження українців, які переїхали за кордон, пише Газета.uа

1. Мексика.

Українка Ольга Левчук переїхала до Мексики у 2008 році:
“На новому місці все здавалося дуже незвичайним, незвичним. Уявлення про країну у мене були дуже примітивні, засновані на прочитаних в дитинстві книгах про культуру і писемності майя. Ще я знала, що звідси родом сомбреро і текіла. Ось, мабуть, і все.
Сюрпризом стали температурні відчуття в Енсенада: щоб зігрітися, потрібно вийти з дому. У наших краях на березі океану денна температура зазвичай + 20 взимку і + 25-30 влітку, але зимової ночі може бути і +4, а при нашій величезній вологості це відчувається майже як заморозки. Оскільки опалення немає, то в будинку зранку дуже холодно і незатишно.

Мексиканський штат Нижня Каліфорнія – горбиста кам’яниста пустеля і напівпустеля на березі Тихого океану, де ростуть кактусові ліси, а дощі зазвичай випадають кілька разів на рік в період з листопада по березень. Але тут по-своєму неймовірно красиво!”

2. Австралія.

Катерина Корнева, киянка, переїхала до Австралії через чоловіка. Вони познайомились в курортному місті Голд-Кост, провели разом 4 дні та через рік спілкування розписалися в Києві.

“Це був липень 2014 року. В Україні – розпал літа, за австралійськими мірками – глибока і на подив холодна зима. Тут специфічний клімат, до якого треба звикнути. Вдень на термометрі +17, але шквальний вітер пробирає до кісток. Вночі температура може опуститися до +7, а опалення в квартирах і будинках немає. На вулиці тепліше, ніж в будинку. Тому уггі тут, в першу чергу, взуття для будинку – щоб ноги не мерзли”

3. США.

Ніна Пашковська переїхала до Нью-Йорку з чоловіком. У США вони до переїду не були.

“Ми прилетіли напередодні Дня президента в лютому: моторошний холод, крижаний вітер і ні душі на вулиці. І при цьому, ми полюбили це місто практично моментально і беззастережно. Тут ти відразу відчуваєш себе в своїй тарілці, навіть стикаючись з чимось новим і незвичним – розумієш, що саме так і повинно бути. Перші два тижні ми, здебільшого, шукали житло і дивилися місто. До речі так, -10 в Нью Йорку гірше -20 в Києві, через високу вологість і вітер – покриваєшся інеєм, а твої кістки починають постукувати в унісон з зубами.”

4. Франція.

Олена Прокопець переїхала через роботу хлопця. Дівчина розповіла bit.ua. про життя у французькому місті Безансоні.

“Я опинилася в маленькому і чарівному Безансоні – місті на сході країни, недалеко від кордону з Швейцарією. Найбільш популярне питання про Безансоні – а це взагалі де? Я теж не мала не найменшого поняття. У провінції дійсно практично не говорять англійською. Знаючи десять ламаних фраз, маючи багату міміку і жести порозумітися вийде, але без знання мови досить складно.
Вразила тиша, спокій і практично повна відсутність людей на вулицях вечорами і в неділю (крім парків і деяких відкритих публічних місць, наприклад, ковзанки, басейну і т.д. Магазини, ресторани та інші заклади сфери послуг на вихідних закриті). Після галасливого Києва звикнути до практично абсолютної тиші було складно.”

5. Руанда.

Катерина Вінь розповідає про життя в африканському місті Кігалі. Її чоловіку запропонували роботу в Руанді – це і стало причиною еміграції.

“Коли літак починає приземлятися, відразу розумієш, що це зовсім не та Африка, яку ми собі уявляємо. Руанда – це не безлюдна пустеля і не дрімучі джунглі. Руанда – це країна тисячі пагорбів, що нагадують українську “полонину”, але з африканським акцентом.

Такої чистоти ми ще ніде не зустрічали. Доглянуті алеї, відсутність будь-якого сміття на тротуарах, хороші головні дороги без вибоїн і з яскравою розміткою.

Одним з найприємніших моментів було усвідомлення того, що середньостатистичний руандіец розмовляє на 3 мовах: французька, англійська, киньяруанда. Тому труднощів у спілкуванні взагалі ніяких не виникає і в повсякденному житті відчуваєш себе абсолютно комфортно.”

Читайте також: ВІД КВІТНЯ ПОЛЬЩА ЗАПРОВАДЖУЄ НОВУ СИСТЕМУ РЕЄСТРАЦІЇ НА ОТРИМАННЯ ВІЗ: ДОКЛАДНА ІНФОРМАЦІЯ

Related Post