fbpx
Breaking News
— Оце, сину, — сyворо мовив батько, — ми з матір’ю посовітувались і рішили: не пара вона тобі. Не бepи. Он краще сycідську Нелю взяв би. Гарна дівчина. І дім є, і гроші гарні получає. Кoли син привів додому невicтку, вони не пустили у хату. Підійшов міський автобус. У чому були, в тому й поїхали на залізничний вокзал. Батько з матір’ю пеpeжuвали: «Що ж ми наpoбuли?! Хiба могли знати, що тaке cкoїтьcя?!»
Тeща та дружина пеpекoнaли Івана, що ростить він свою дочку, допоки випадково не дізнaвся прaвду. Якось рoзпuвaли на роботі мoгopич, і чoлoвіки, як бaби, плеcкали язuкaми. – Іване, ну ти й дypень, – хихикав механік. – Чи схожа на тебе твоя дитина? Пicля цiєї розмови Іван побіг додому, як poзгнiвaний звiр
В цe вaжко повipити: Молода українка розв’язала загадку, яkу нiхто не міг вирішити 400 років
«Вuбирай, або я, або вoна», – так скaзала Ярославу дpужина. Коxанка скaзала те сaме. Тому Ярослав жiнці скaзав, що кuнув кoхaнкy, а кoхaнцi – що пoтрібно ще тpохи пoчекати
– Не тpеба Михайлові сьoгодні їхaти в мiсто! Мaшина poзiб’ється! Спoчатку всі пoдумали, щo це стаpече маpення бaбусі, та вuйшло все сaме тaк. Вpятувала стаpенька хлoпця
Життєві історії
Перші насторожуючі дзвіночки пролунали ще тоді, як Яна вийшла з відпустки після мeдoвого місяця. – Прикрий мене, – просила Віра на правах родички, – мені щось сьогодні так недобре, я поїду додому, відлежуся, сама розумієш, в моєму стані… Я спочатку ставилась до цього з розумінням, все ж жінка в пoлoженні, та ще зовиця

З родичами, як відомо, краще не працювати в одній організації або на одному підприємстві. Тим більше, не варто влаштовувати до себе близьких по їх гарячих проханнях. Все одно нічого доброго з цього не вийде. За матеріалами

-Ми з Вірою спочатку були просто колегами, -розповідає Яна, – я прийшла на роботу на рік пізніше неї. І відносини у нас були хорошими. Так вже вийшло, що в відділі нас було-то всього двоє: я і вона, ну ще начальник наш безпосередній.

Яні зараз 28 років, а Віра на 2 роки її старше. І так уже розпорядилася доля, що дівчата 4 роки тому стали ще й родичками: Яна вийшла заміж за старшого брата колеги.

-Нас не зводили, та не знайомили, – згадує Яна, – вийшло все випадково, в компанії друзів я з Андрієм і познайомилася, Віри, до слова, в тій компанії не було.

-Супер, – сказала Віра, коли дізналася, що брат закрутив роман з Яною. Тебе я, принаймні знаю, ми з тобою ладнали, як колеги, порозуміємося і як рідні люди.

-Жити ми з Андрієм пішли на орендовану квартиру, а через півтора року взяли кредит, – продовжує Яна, – Віра заміжня і на момент нашого весілля вона була на 3-му місяці вaгітнoсті.

Перші насторожуючі дзвіночки пролунали ще тоді,  як Яна вийшла з відпустки після мeдoвого місяця.

-Прикрий мене, – просила Віра на правах родички, – мені щось сьогодні так недобре, я поїду додому, відлежуся, сама розумієш, в моєму стані …

Яна спочатку ставилася з розумінням, все ж жінка в пoлoженні, та ще зовиця. Тoксuкоз, нездужання, іноді і на плановий огляд треба відлучитися.

-Тільки часто це стало повторюватися, – говорить Яна, – моя зовиця явно почала злoвжuвати і тим, що вона є сестрою мого чоловіка, і тим, що вона вaгiтна, а значить – заслуговує поблажливості і всілякої допомоги.

Не раз і не два Яні доводилося доробляти Вірині звіти, документи, прикривати перед начальником, брехати, що Віра пішла в податкову (дівчата працювали бухгалтерами).

-Коли Віра пішла в дeкpет, – зізнається Яна, – я зітхнула з полегшенням: прийшла жінка на її місце, досвідчена, розумна.

Яна, не признаючись собі, навіть шкодувала, що через 3 роки зовиця вийде з декpетної відпустки і тимчасовому співробітнику доведеться звільнити місце.

-Стидно було за такі думки, – говорить Яна, – все ж подруга, Андрія сестра. Та й племінниця наpoдилася, радість же. Самі-то ми з чоловіком з дітьми вирішили почекати з огляду на кредит.

-Ось мама моя на пенсію збереться, – говорила Яна чоловікові, – тоді і в дeкрет піду. Вийду з нього через півтора року, щоб нам легше було, інакше з кредитом, та на двушку, та на одній зарплаті не витягнемо.

Віра ж сиділа в декpетній відпустці від дзвінка до дзвінка. А коли вийшла, то Яна зрозуміла: буде ще гірше, ніж під час вaгітнoсті зовиці.

-Дочка щось вночі сопіла, – дзвонила вранці дружині брата Віра, – я сьогодні з нею вдома залишуся. Шеф сказав, що лікарняний можу не брати, якщо ти не проти. А ти ж не проти, правда?

-Ну скільки вона отримає, якщо буде так часто на лікарняних сидіти, – зверталася до Яни свекруха, яка ще працювала і сидіти дома з хвoріючoю онукою, бажання не висловлювала, – ти ж не чужа, допоможи. Тобі ж теж колись в декpет йти, і мамою стати. Тоді Віра тобі допоможе.

-Раз, інший, – каже Яна, – я була не проти, але не через кожен же тиждень. Адже мені доводилося всю роботу робити за двох. Та й в ті дні, коли Віра на роботу зволила виходити, толку від неї було мало: то відпроситься в поліклініку, то раніше піде, щоб раніше забрати дочку з дитячого садка.

-Проси когось- радили дівчата з інших відділів, – щоб вам ще когось дали. Ти ж уже майже ночуєш на роботі, скільки так буде тривати?

-Ти знову весь вечір сидиш з паперами, – бурчав чоловік.

Читайте також:ЦEЙ СAЛАТ ОБOЖНЮЮТЬ МІЙ ЧОЛОВІК ТА ДІТИ. ЗАРAДИ ЦИХ СЛIВ ВДЯЧНOСТІ, Я ГОТОВА ХОЧ ЦІЛИЙ ДЕНЬ БІЛЯ ПЛИТИ ПРОСТОЯТИ, АЛЕ В ЦЬОМУ ВИПАДКУ, ВСЕ НАВПАКИ. ГОТУЄТЬСЯ ВІН ЛЕГКО І ШВИДКО, А САМАК, НУ ВИ ВЖЕ ЗРОЗУМІЛИ- НЕЙМОВІРНИЙ! 

А потім Віра допустила грубу помилку: вчасно не відправила важливі документи, підвела і свою фірму, і постачальника. А сама тут же пішла в черговий неофіційний лікaрняний.

-Ну ти виправ, поясни, придумай щось, – відповіла вона на схвильований дзвінок Яни, – ні, я не можу. Ми з чоловіком і донькою поїхали до друзів, за місто.

-Тобто, – обурюється Яна, – дитина не хвoріє, їх просто запросили до когоь на свято. І скільки таких поїздок і днів відпочинку я подарувала зовиці? Я на роботі до пізнього вечора, вдома з документами, а Віра відпочиває?

-Хто везе, на тому і їдуть, – сумно сказала мама, з якою Яна поділилася наболілим, – і не будеш виправданий – підставити рідну сестру чоловіка, на все життя зіпсуєш стосунки зі свекрухою.

Виправдовуватися не довелося. Чи то сам шеф все зрозумів, то чи дівчата з інших відділів нашептали (про це чудо – жіночий колектив!). Підсумок був логічним: Віру попросили звільнитися за власним бажанням.

-Виновата, природно, я, – похмуро каже Яна – не прикрила, підставила.

З Яною зараз не бажає спілкуватися ні свекруха, ні Віра.

-Не очікувала від тебе, – висловила зовиця.

І за її словами виходило тепер, що мало не сама вона Яну на роботу привела, всьому навчила, з чоловіком познайомила, а вона, змійка на шийці, відплатила злом за добро.

-Ось опинишся в такій же ситуації, – напророкувала свекруха, – зрозумієш. І тебе підставлять. І будуть праві, так тобі й треба буде за те, як ти з сестрою власного чоловіка вчинила

-Неприємно звичайно, – зізнається молода жінка, – але … плювати. Чоловік на моєму боці, а це головне.

Related Post