З своїм чоловіком я познайомилася ще в інституті. Олексій був чудовим хлопцем, він так мило посміхався, що я не встояла і почала з ним зустрічатися. Всі лекції ми проводили разом, та й потім ми практично не розлучалися. Мені в ньому подобалося все, хоч він і був далеко не красень. Його смішні відстовбурчені вуха, і тонке почуття гумору, і турбота, увага і ніжність по відношенню до мене. Одним словом, я закохалася. Не малу роль відіграло і те, що Олексій жив в столиці, у власній квартирі, а я приїхала з провінційного містечка, тому весь час змушена була жити в гуртожитку.
Олексій, правда, жив не один, а разом зі своїми батьками, але це була така дрібниця для мене. Я собі думала, у них аж три кімнати, помістимося усі. Я трохи хвилювалася перед першою зустріччю з батьками Олексія. Але знайомство з родичами пройшло нормально, тато радо пригощав мене дорогими напоями, а мама – смачним тортом. Я натішитися не могла майбутніми свекрами, вони здалися мені такими милими людьми. Джерело
Того ж вечора Олексій запропонував мені вийти за нього заміж. Враз настрій свекрухи кардинально змінився. Вона думала, що я не бачу, але я відчувала її дуже недружні погляди. Але справу зроблено, я прийняла пропозицію. Проте свекруха відмовилася робити весілля. Торжество було більш, ніж скромним, на ньому були присутніми мої батьки і брат, його батьки і тітка, і ще кілька друзів.
Після того, як ми в’їхали в благословенну квартиру батьків чоловіка, почалося справжнісіньке пекло. Свекруха не вибираючи слів, уже на третій день після весілля висловила мені, що я злиденна селючка і її Олексієві я зовсім не пара. Потім вона додала, що я недотепа, нечупара і взагалі кара Божа на її сиву голову. Що я могла сказати їй, щойно переїхавши в її квартиру? Я тихенько плакала в нашій кімнаті, але чоловікові нічого не сказала. Не хотіла починати сімейне життя зі скандалів і ультиматумів. Чоловік бачив, що я сумна, але я списувала все на втому або погоду.
Та свекруха навіть не думала зупинятися на цьому. Вона почала переконувати Олексія, що я нікудишня дружина, грошей в сім’ю не приношу, а чекаю лише на все готове. Пізніше дійшло до того, що вона вривалася до нас в кімнату посеред ночі зі скандалами. Мовляв, ми сильно шумимо, і спати їй заважаємо. Це вже був край нахабства, навіть якщо врахувати, що ми жили на її території. Чоловік за мене заступався. І свекруха вирішила, що я на нього погано впливаю. Тому сказала, що ми повинні покинути її квартиру, так як постійні скандали негативно позначаються на її здоров’ї і самопочутті.
Але ми не мали куди їхати. Олексій лише недавно влаштувався на роботу, і не так багато заробляв, щоб знімати окрему квартиру. А недавно я дізналася, що чекаю дитину.
Мені залишалося одне – проковтнути образу і мовчати. Ми почали жити за правилами, які диктувала свекруха. Через день вона погрожує виставити нас зі своєї квартири, якщо ми не будемо дотримуватися її правил проживання. Я вже і пискнути боюся, а то з животом опинюся на вулиці.
Здається, свекруха трохи не в собі. Вона псує наш посуд, викидає наші продукти, недавно порізала мої речі. Кожен день робить якусь капость. Свекор майже постійно у відрядженнях, Олексій – на роботі. Я зараз готуюся стати мамою. Страшно за малюка, страшно за себе. З чоловіком у нас теж почастішали сварки. Я не знаю, що робити – шукати квартиру, але за які гроші її оплачувати? Їхати до моїх батьків? Але це далеко, чоловік не захоче там жити. Я люблю свого чоловіка і не хочу руйнувати нашу сім’ю, адже скоро з’явиться малюк.
Я геть знесилена, не знаю, що робити. Не думала, що столична квартира вилізе мені таким боком. Свекруха не втихомирюється, не знаю, що від неї чекати ще. І як мені тепер бути?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
