Ми готувалися до весілля доньки, я літала в мріях про щастя донечки і в клопотах про весілля, і тут мене приголомшив мій чоловік: на старості років він знайшов собі нову дружину. Ми двадцять п’ять років прожили в шлюбі, у мене ще є син, якому вісімнадцять років. В один «прекрасний» день мій чоловік прийшов і сказав: я подаю на розлучення і йду до іншої жінки.
Мене наче холодною водою облили. Я навіть і не знала, що сказати на це. Правда, чоловік пообіцяв, що піде після весілля, щоб не соромити мене перед родичами.
Мені сорок вісім років, і в зв’язку з цими змінами, що я навіть і не знаю що думати. Моїй дочці двадцять шість років. До весілля вона зі своїм хлопцем зустрічала три роки, потім одружилися. Я думала, що хоч в дочки все буде добре, але через два роки після весілля чоловік її кинув і пішов до іншої. Слава Богу, у них дітей немає, і дочка не залишилася одна. Тільки все одно мені не зрозуміло, чому так сталося.
Я все життя намагалася бути хорошою дружиною, мене так виховали мої батьки. Чоловік повинен бути завжди нагодований, одяг повинен бути чистим і вигладженою, діти повинні бути доглянуті і виховані. І увагою чоловіка я ніколи не обділяла, ні на чому ніколи не зациклювалася. І на роботі все встигала.
За таким же принципом виховала свою дочку, пояснювала їй, чому так має бути. Завжди розповідала їй про сімейні цінності і як вона повинна поводитися, щоб бути доброю господинею. Я завжди думала, що мої принципи, це запорука міцної сім’ї. Тільки зараз не можу зрозуміти, в чому я прорахувалася?
Я завжди враховувала всі складові щасливого сімейного життя. І думала, що моя сім’я дуже міцна і стабільна. Але мій чоловік пішов до дівчини, яка на десять років молодшої за мене. Для мене це було, як грім серед ясного неба. Дочка моя мене у всьому слухалася, тому що була згодна зі мною. А я не тільки не вберегла її сім’ю, а й свою зберегти не змогла.
Ми з дочкою близько спілкуємося, як подруги. Тому я була в курсі її сімейного життя, і завжди давала їй поради: вдома завжди повинна бути тепла і смачна їжа, білизна має бути випрана, а чоловікові потрібно приділити увагу. І вона завжди прислухалася до моїх порад.
Що ж пішло не так? Гаразд, я вже не молода, і чоловік знайшов дружину молодше. Але ж дочка, ще не в віці, і втратила чоловіка. Світ перевернувся, і ми тепер не знаємо що потрібно нашим чоловікам. Виходить все чому я її вчила марно? Що твориться в голові у чоловіків, і що їм в житті потрібно? Може, я чогось не розумію?
Я змирилися з тим, що чоловік пішов від мене. Думаю, йому просто захотілося себе знову молодим відчути. Ну а що може бажати двадцяти семирічний хлопець, якщо у нього будинок повна чаша? Якщо ми зі своїми домашніми обов’язками щось забули, то в молодості це не помітно. Чого не вистачає цим чоловікам? Що не так?
Фото ілюстративне – glavcom.
