Хата старої Одарки стояла на краю села, жінці вже виповнився 85-й рік, але поралася по господарству ще сама, хоча сил з кожним днем все менше. Дочка приїжджала кілька разів на місяць, допомагала, інколи привозила те, що мама просила. Але просила Одарка небагато, все відмовлялася, що їй нічого не треба.
Марія в село їздити не любила, бо треба було весь день на це витратити, автобусом дві години туди, дві назад, а вона теж не молода, вже 58-й рік, скоро на пенсію. А їздити туди-сюди важко, от вона мамі і пропонувала продавати хату і переїжджати, але літня жінка відмовилася, сказала, що в рідному домі і стіни помагають.
Продати мамину хату Марія хотіла давно, відколи її дочка заміж вийшла і стала поневірятися по квартирах. План був такий: хату продати, маму до себе забрати, а доньці за ці гроші допомогти купити квартиру. От тільки мама не захотіла залишати свій дім, відтоді Марія і затаїла на неї образу. Приїжджала, бо так треба, але допомагала не від душі, ніколи зайвого гостинця не привезе, мовляв, у мами пенсія є.
Поруч з Одаркою жила молода дівчина, Катерина. Вона вивчилася в місті на вчительку і повернулася в село працювати у місцевій школі. Одарку вона дуже любила, вважала її своєю бабусею. Тому щодня забігала до неї, питала, що треба купити чи зробити.
Одарка писала їй список, давала свою пенсійну карточку і відправляла в магазин за продуктами. Катерина все купувала і приносила бабусі, разом з чеком. А якщо чогось не було в їхньому магазині, то вона коли їхала в місто купувати щось для себе, не забувала і про бабусю.
Катерина знала, що літня сусідка дуже любить цукерки і часто купувала їй її улюблену Ромашку. Звичайно, бабусиної пенсії не завжди вистачало, тоді дівчина купувала цукерки за свої гроші. Їй дуже було приємно дивитися, як Одарка, наче маленька дитина, тішиться, розгортаючи зелені папірці. Скільки щастя в очах літньої людини…
Одного разу Марія прибирала в маминій хаті і знайшла чеки. Коли вона склала всю суму до купи, то зрозуміла, що витрачено значно більше, ніж розмір її пенсії. Вперше в житті Марії стало соромно за свою поведінку. Вона мамі ніколи зайвої пачки печення не привезла, а тут чужа людина її мамі щодня дорогі цукерки приносить.
Вона відразу пішла до сусідки і стала пропонувати їй гроші, які та витратила. Але Катерина категорично відмовилася, їй було ніяково через те, що Марія про все дізналася. Адже робила вона це просто так, від щирого серця, щоб в цьому світі було хоч трошки більше добра.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
