fbpx

Перед святами до нас прийшла Наталя і розповіла, що її чоловік не заробляє грошей, і навіть не прагне цього робити, а банально бере їх у своєї матері. Сестра вважає, що так робити неприпустимо, навіть за квартиру теж платить мама чоловіка

Перед святами до нас прийшла Наталя і знову почала плакатися на свого чоловіка і свекруху. Наталка – моя старша рідна сестра, яка чотири роки тому вийшла заміж. Її проблема полягає в тому, що чоловік не заробляє грошей, і навіть не прагне цього робити, а банально бере їх у своєї матері. Сестра вважає, що так робити неприпустимо.

– Уявляєш, мати йому знову гроші сунула. Я її скільки разів просила – не треба цього робити, Стефаніє Миколаївно! Ви ведмежу послугу синові надаєте! Ну повинна ж вона розуміти, що син її взагалі з дивана тоді вставати перестане. Але ні, не розуміє. Щомісяця, як годинник, тягне йому гроші, – розповідає мені сестра.

– Знаєш, Наталко, ось мені б твої проблеми. Треба ж, біда яка – свекруха кожен місяць гроші дає. Мені б таку свекруху. Наша щось не розбігається синові гроші пхати, навпаки, сама з нього трясе – то на зуби, то на дачу. А вам добре!

– Зрозумій, нічого хорошого в цьому немає. Здоровий чоловік майже рік тупо сидить вдома, ось як це? Ніколи не думала, що така проблема нас торкнеться. Ну ти ж мого чоловіка пам’ятаєш раніше? Завжди був активний, цілеспрямований, і куди все це поділося після скорочення. Каже, що для нього нема нормальної роботи.

– Але він хоч шукає щось? Пише, дзвонить, на співбесіди ходить?

– Не знаю вже навіть, що сказати. До лютого, мабуть, шукав дуже активно. Знайомим писав, з минулої роботи, в соцмережах клич кинув, типу, хочу розвиватися, відкритий для нових пропозицій. Однокурсникам колишнім дзвонив, з тих, зрозуміло, хто сам непогано влаштований і міг би допомогти.

– І як?

– І ніяк! Всі дуже раді чути, бачити, скільки років, скільки зим, ой, як жаль, що тебе скоротили, так-так, я обов’язково запитаю у нас в конторі. І на цьому всі пропадають. Ніхто не передзвонив! А на робочих сайтах зараз взагалі глухо. Одні і ті ж вакансії висять місяцями, писати сенсу немає, листи навіть не переглядають. Ну і, загалом, опустилися у нього руки, мабуть. Просто сидить удома, в інтернеті. Грає, читає щось. На останній співбесіді був два місяці тому!

– Не може бути. Слухай, ну мені дивно чути, що в місті роботи немає, тим більше для молодого чоловіка з освітою. Люди ж якось влаштовуються! Може, не обов’язково в офіс поки, пошукати що-небудь простіше? На склад, охоронцем, водієм якимось. Адже просто сидіти вдома – не вихід.

– Я, чесно кажучи, тільки за – хоч охоронцем, хоч вантажником, хоч кур’єром. Я теж вже втомилася підтримувати і говорити, що все буде добре. У мене робота з невеликою зарплатою, ти знаєш – я влаштовувалася, щоб мати можливість дитину з садочка забирати. Шукала близько до будинку, з хорошим колективом і лояльним начальством, знайшла, а тепер у нас таке ось. Удвох з чоловіком, виходить, вдома з дитиною сидимо.

– Може, тобі тоді пошукати нормальну роботу? – запропонувала я сестрі.

– Так я вже думала про це. Але, знаєш, проблема в тому, що чоловік удома теж нічого робити не буде! Прибирати він не хоче, готувати не може, з дитиною займатися – не вміє. Скінчиться тим, що я після роботи буду приходити додому до повної розрухи і ставати до плити. Воно мені треба? Ні, я вважаю, що чоловік повинен працювати. Кажу йому – йди хоч на якусь роботу, школярі, і ті підробляють.

– А він що?

– Образився, звичайно, вже кілька днів не розмовляємо. І я вже, чесно кажучи, про розлучення думаю. У людей свята, готуються, продукти купують, а у нас постійно немає грошей. І ні в які кур’єри він, звичайно, не піде, навіщо? Гроші у нього є, мати дала. Пішов, купив собі пельмені, зварив, сидить далі в інтернеті. В принципі, за ці гроші він продукти купує на всіх, і дитині речі якісь. Без них нам, звичайно, туго б довелося. Але мені соромно, що свекруха, виходить, нас утримує! За квартиру, до речі, теж вона платить – квартира її.

– І не соромно  чоловікові твоєму у матері брати гроші?

– Судячи з усього, ні! Бере постійно. У матері, мабуть, не останні гроші – вона ще працює, отримує непогану зарплату. Тисяч п’ять – шість дати синові – для неї не проблема зовсім. Їй теж не по собі, що у сина все ось так. Тим більше вона знає, що у мене зарплата невелика, та ще дитина!

Я вислухала сестру і навіть не знала, що їй порадити, адже ситуація і справді складна. Якщо і далі так буде продовжуватися, то чоловік і справді звикне до маминих подачок і взагалі перестане чогось хотіти. Шкода Наталку, але що поробиш, чужа сім’я – темний ліс.

Фото ілюстративне – freepik.

You cannot copy content of this page