fbpx
Життєві історії
Перед Різдвом син нам з чоловіком подзвонив. Павло сказав, що майбутню невістку нам в дім приведе. Ми з батьком ще з ранку побігли до магазину, весь день готували. Ввечері одягнули одяг найкращий, чоловік квіти приготував, сидимо чекаємо їх і мріємо про майбутню невістку-красуню. Аж тут стукіт в двері, ніби ногою, але ж у нас дзвіночок є

Якраз перед Різдвом син нам з чоловіком зателефонував. Павло сказав, що хоче нас з батьком познайомити зі своєю нареченою, нашою майбутньою невісткою.

Ми з чоловіком дуже зраділи, адже Павло у нас єдина дитина, ми просто мріяли, щоб у нього життя склалося якнайкраще, адже він – наше майбутнє.

Павло подзвонив пізно ввечері, а з самого ранку ми побігли в супермаркет, накупили багато продуктів.

Коли прийшли додому, то з чоловіком стали  готувати багато смачних страв, адже ввечері очікували на гостину майбутню невістку.

Весь час я собі уявляла ту дівчину.

Моєму Павлові вже 26 років, тому одружуватися йому пора, але я собі намріяла, що в мене буде красива, інтелігентна, добра невістка. З нетерпінням ми чекали вечірньої пори.

В душі були якісь особливі емоції і в мене і в чоловіка, адже ми практично знайомилися з новим членом сім’ї.

Коли прийшла вечірня пора, у нас з чоловіком вже було все готово.

Ми з батьком переодягнулися, одягнули речі нові, дуже хотіли гарне враження скласти на наречену Павла.

Понад усе ми з чоловіком хотіли, щоб наша майбутня невістка почувалася, як у дома, щоб їй комфортно і легко з нами було, адже ми будемо однією родиною.

Згодом пролунав дзвінок у двері.

Я відчинила двері.

Першою в нашу квартиру переступила поріг дівчинка, років 4. Ми були трохи здивовані. Що це за дитина?

Потім син завів жіночку якусь. Вона була трохи старшою за нього, це помітно було.

Зайшла сміливо, роззулася, кинула куртку на руки Павлові і аж тоді привіталася з нами.

Син нас познайомив, наречену звали Олена, а маленька дівчинка, виявляється, донечка її.

Я була дуже розчарована, це для мене було так несподівано, що я навіть пару хвилин взагалі не розмовляла ні з ким.

Я так хотіла, щоб у сина була молода дружина, мені навіть в найгіршому сні не снилося, що вона вже можу бути з дитиною.

Але в душі сама себе заспокоювала, думаю, якщо син її обрав, то значить він буде з нею щасливим.

Коли ми сіли за стіл, то я здивувалася ще більше.

Олена говорила з нами на ти, це було так дивно і негарно, я навіть зверталася до неї на ви, а вона мені з чоловіком – ти.

Як для мене, то це, як мінімум, не ввічливо.

Я просто вирішила запитати, а де батько дівчинки, даючи дитині солодощі, на що Олена так грудо відповіла:

– Немає у неї батька, твій син буде її батьком.

– Я вибачилася, сказала, що все розумію.

А потім мій чоловік запитав у обох де вони планують жити.

– У вас, звісно, будемо жити, – розсміялася Олена. – Чи ви синові якесь житло придбали окреме за стільки років?

Я вже побачила, що мій чоловік розгнівався, йому не подобається нахабство нареченої нашого сина.

Ми сиділи вже майже мовчки, я не хотіла вже особливо нічого говорити, та й чолові теж бачила, що не мав особливого бажання спілкуватися.

Потім я стала збирати зі столу, Олена жодного разу не запропонувала допомогти, сиділа в телефоні.

А потім я зробила усім чай і принесла солодощі.

Олена сказала, щоб я постелила постіль і для доньки десь окремо, бо вони збираються ночувати у нас додому не поїдуть.

Мій чоловік вже не хотів мовчати.

А сказав Олені, нехай мамою вдома командує, а не його дружиною. Що такої невихованої жінки ще не зустрічав і ми ще маємо добре подумати, перед тим, як таку невістку у свій дім приймати, якщо вона навіть нас, старших людей не поважає.

Олена зібралася сама і дитину одягнула, вони образилися на нас і всі пішли.

Мені так прикро на душі стало, ото знайомство.

Єдине, що світлого в мені залишилося так це маленька дівчинка Світланка.

Сиділа собі тихенько, все у мене запитувала, я їй компотик наливала і печиво, вона сто разів дякувала мені за все, постійно мене бабусею називала. Я відчула, що вона світла і добра дитина.

Невістка з сином і досі ображаються на мене, не приходять і не дзвонять.

Можливо ми вчинили не правильно? Можливо не потрібно було звертати увагу на зверхність невістки, молоді люди зараз часто бувають такі?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page