Перед поїздкою до батька на святкування ювілею, Світлана обдзвонила всіх родичів і знайомих, прoсила про дoпомогу. Але не знайшлося жодної людини, хто б погодився. Дівчина була у вiдчаї.
Світлану з дитинства вчили допомагати іншим. «Добрі справи – це добре!» – говорила їй мама. Ось тільки мама не пояснила дочці, що не всі добрі справи однаково корисні. Джерело
Світлана працювала адміністратором в невеликому салоні краси, а у вільний від роботи час захоплювалася складанням букетів.
Зарплата у неї була невелика, але компенсувалася непоганим колективом і близькістю салону до будинку.
Хобі особливих грошей теж не приносило – Свєта щедро розпродувала гарні букети за «дружніми» цінами, іноді навіть в збиток собі. Вона завела сторінку в інтернеті з фотографіями своїх робіт, але толку від неї було мало.
При цьому всі подруги і колеги із задоволенням зверталися до Свєти за квітами з різних нагод, так як знали, що завжди отримають шикарний букет практично за копійки. Часто дівчина сама пропонувала їм скласти гарну композицію до чергового свята.
Крім цього, вони періодично просили Світлану допомогти по дрібниці: полити квіти, поки хтось із них був у відпустці; забрати дитину з гуртка, коли не встигали самі; погуляти з собакою або погодувати кішку за відсутності їх господинь і багато іншого.
Світлані подобалося допомагати, і вона ніколи нікому не відмовляла. Дітей і тварин вона обожнювала, хоча своїх дітей у неї ще не було, але кішка і собака будинку були. Тому Світлана часто розміщувала оголошення про збір коштів для бездомних тварин з притулків на своїй сторінці в інтернеті.
Коли їй подзвонив батько, який проживає в іншому місті, і сказав, що чекає доньку на свій ювілей в наступні вихідні, Світлана ні хвилини не сумнівалася – за її тваринами буде кому доглянути.
Але що дивно – всі, до кого зверталася Світлана з відповідним проханням, раптом виявилися дуже зайняті саме в ці вихідні. Невідкладна поїздка на дачу, приїзд родичів, пoгане самопочуття …
Ні у кого з тих, на чий перший же поклик Світлана летіла, кидаючи свої справи, не знайшлося кілька хвилин в день, щоб зайти і погодувати її вихованців …
У результаті їй довелося залишити кішку з собакою в зооготелі і їхати до батька на ювілей в пoганому настрої.
Світлана думала, що якщо робить для інших добрі справи, то вона теж має право розраховувати на відповідну допомогу.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
