fbpx
Життєві історії
Перед Новим роком я зробила салат «Олів’є», але чоловікові він здався не красиво нарізаним, тому він без вагань викинув його в смітник. Я була дуже засмучена, а ще більше засмутилася тоді, коли його мама принесла до святкового столу свій салат. Як на мене, від мого він нічим не відрізнявся, але чоловік їв і нахвалював. Мені так прикро було. За столом вони обоє говорили про те, що я погана господиня і мені ще багато чому треба вчитися

В минулому році ми з чоловіком розлучилися, відразу після свят. Все почалося з того, що у чоловіка з’явилося до мене, практично на рівному місці, купа претензій. А остаточною краплею став салат «Олів’є», який я зробила для Новорічного столу. Чоловікові він здався не красиво нарізаним, тому він без вагань викинув його в смітник.

Я була дуже засмучена, а ще більше засмутилася тоді, коли його мама принесла до святкового столу свій салат. Як на мене, від мого він нічим не відрізнявся, але чоловік їв і нахвалював. Мені так прикро було. За столом вони обоє говорили про те, що я погана господиня і мені ще багато чому треба вчитися.

Наші стосунки настільки погіршилися, що після 10 років шлюбу, ми вирішили розлучитися. Ініціатором розлучення був мій чоловік. Він сказав, що йому зі мною погано. Каже, раніше він цього не помічав, бо любив, а тепер не хоче з цим миритися.

Все почало змінюватися років зо три тому, а останній рік різко погіршилося – з його боку посипалися претензії: не те надягаю, то не так роблю макіяж, то потрібно схуднути, то не потрібно підвищувати голос, то занадто бурхливо реагую на його посиденьки з друзями, то догляду і турботи йому давай, то пропонує піти на тренінг «як бути справжньою жінкою», і навчитися його цінувати.

В один момент я зрозуміла, що мене просто загнали в кут, адже виходить, що я скрізь не дотягую. У підсумку все-таки ми розлучилися! Я довго переживала, ніяк не могла відпустити ні його, ні цю ситуацію. Зараз живу далі. Зі мною живуть двоє наших дітей, тато періодично з ними бачиться. І досить часто стала приїжджати свекруха. У мене з нею завжди були стосунки прохолодні – вона мене з самого початку не злюбила.

Я вирішила для себе, що вона ж до дітей приходить, їх любить – і це головне! На фоні зустрічей з дітьми, ми стали близько спілкуватися, і вона здалася мені досить мудрою жінкою, і непоганим психологом! У багатьох життєвих ситуаціях вона могла підказати, як мені поводитися, і як побудувати відносини з уже колишнім чоловіком в тому числі. Я перейнялася до неї довірою і симпатією, поки минулого тижня я, бува, не підслухала її розмова по телефону.

Вона з подругою розмовляла, і обговорювала мене, говорила яка я нечупара і що я абсолютно нічого не вмію робити. Навіть розповіла, чому вона мені допомагає з дітьми – тому що я експресивна, і вона боїться залишати одну з дітьми. Я тепер відразу зрозуміла, чому вона мені і поради дає, і як жити, і як дітей виховувати. Звідси вся її турбота, пропозиції з’їздити у відпустку, походити до психолога і всі інші жести, які я розглядала як допомогу.

Загалом, спочатку до чоловіка я не дотягувала, виявилося, що ще й для свекрухи теж не дотягую. Всі її слова про мене були занадто перебільшені. Не така я вже й експресивна, просто як будь-яка жінка, переживаючи розлучення понервувала і попереживала. Не знаю, як далі спілкуватися з нею.

З дітьми нехай бачиться, їх вона все таки правда любить, але я більше ні за що не куплюся на її слова. Я повірила, що вона мене щиро підтримує. А в підсумку вся її допомога тільки тому, що я така недотягуюча, і на дітей погано впливаю.

Фото ілюстративне – bublik.delfi.ee.

You cannot copy content of this page
facebook