На цих вихідних до нас прийшла мама мого чоловіка, спочатку ми пили чай, а потім вона зізналася, що прийшла до нас у справі. Свекруха хоче, щоб цей Новий рік ми відзначали у неї. Вона зізналася, що в минулому році свято, яке ми відзначали у мене, їй не сподобалося, бо її не влаштував стіл, який я накрила. За її словами, там їсти не було чого. Хоча на столі були і салати, і закуски, і гаряче, і фрукти. Але Вірі Петрівні цього здалося мало.
Ми з чоловіком восени минулого року взяли квартиру в кредит. На радощах ми вирішили запросити родичів на зустріч Нового року до нас, в нашу нову оселю. Мені хотілося вже відчути себе господинею.
До зустрічі гостей я готувалася, заздалегідь склала меню, щоб всім догодити. Хотілося приготувати щось особливе, а не салат Олів’є і заливний язик, який за стільки років набрид. В інтернеті я знайшла кілька цікавих рецептів. Загалом, підійшла до питання з усією відповідальністю, все ж таки вперше приймаю гостей саме я.
Перед святом ми із чоловіком закупилися продуктами. Я все розрахувала так, щоб стіл був максимально різноманітним, і всі змогли скуштувати кожну страву. Було приготовлено п’ять салатів, з яких я лише один заправила майонезом, гаряче з гарніром порційне за кількістю гостей, всякі нарізки – сирна, м’ясна, рибна, фруктова, маленькі закусочні канапки та тарталетки з начинкою. Торт обіцяла принести моя мама, вона у мене дуже смачно пече.
Цілий день я провела біля плити, хотілося зробити все ідеально, щоб перед гостями не осоромитися. На свято мали прийти мої батьки, батьки чоловіка, моя сестра з чоловіком і брат дружина з дружиною. Кількість страв я розраховувала ще й так, щоб потім не доїдати до кінця свят новорічні салати.
Всі страви на столі ледь помістилися, при сервіруванні столу довелося помудрувати. Рівно до того часу, поки не прийшла свекруха.
– Щось стіл якийсь скромний, – сказала вона, окинувши поглядом заставлений їжею стіл.
А коли дізналася, що не буде салат Олів’є і заливного язика, ні запеченої курки з пюре, ні холодця, зовсім засмутилася. На думку свекрухи, якщо цих страв на столі немає, то нема що їсти взагалі. Я теж дуже засмутилася, свекруха прийшла перша, тому я почала судомно думати, як можна виправити ситуацію, доки не прийшли інші гості.
Гості їли, нахвалювали, дружина дівера навіть кілька рецептів попросила скинути. Всі залишилися задоволеними, навіть свекруха, яка періодично не забувала журитися про відсутність звичного набору страв. Мовляв, усе гаразд, але могло бути краще.
На свято їжі всім вистачило, а на ранок у холодильнику у нас не стояли каструлі із недоїденими салатами, які тепер треба терміново їсти.
І ось цього року мама чоловіка вирішила дати мені майстер-клас, як має виглядати новорічний стіл у справжньої господині. Але мені так навіть простіше – не доведеться весь день біля плити танцювати. Просто прикро, що мої старання вона так і не оцінила.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
