Перед невісткою своєю я маю великий гріх, бо не хотіла її з самого початку. Я вважала, що вона занадто бідна для нас.
Син у нас був один, ми його ростили в дуже гарних умовах, адже ми з чоловіком жили доволі не бідно.
Чоловік мій, Валерій Степанович, був шанованою в нашому районі людиною. Він був керівником в органах влади, його знали і поважали всі.
Я майже не працювала, бо біля такого чоловіка мені не треба було ходити на роботу. Гроші у нас були, тому основним моїм завданням було тримати будинок в порядку і доглядати за нашим сином.
Віктора я водила на всі гуртки, які лише можна, розвивала його і в музиці, і в спорті. Вкладала в нього багато сил і грошей, бо хотіла, щоб він виріс і став успішною людиною.
В мене все вийшло, син закінчив інститут, і чоловік його влаштував на хорошу роботу. Посада поки-що була невелика, але з можливістю кар’єрного росту.
Все у нас було чудово, поки син не повідомив, що буде одружуватися.
Я уявляла, що він приведе красуню-невістку, щоб з поважної родини була, і щоб йому рівнею стала, а він вирішив нас ошелешити тим, що буде одружуватися з Настею, донькою прибиральниці.
Як таке могло статися, що з усіх дівчат на планеті він вибрав саме її, я не знаю. Та я зразу сказала, що свого благословення на цей шлюб не дам.
Мій чоловік не був таким категоричним, і сказав, що якщо син її вибрав, то так тому і бути. Навіть їм квартиру купив, щоб вони окремо жили.
Син одружився з Настею, але її я в своєму домі не приймала. Навіть коли внуки пішли, син з дітьми до мене приїжджав, а невістка ні.
Я багато років ставилася до неї як до пустого місця, а в кінці виявилося, що саме вона мене в старості доглядає.
Чоловіка мого не стало давно. І син, на жаль, пішов занадто швидко у засвіти.
Я сама живу, і все чекаю, що Настя моя до мене прийде.
А вона приходить щодня, наче нічого і не сталося. І все необхідне мені приносить, і їсти готує, і в хаті прибереться. Навіть не знаю, що би я без неї робила.
Скільки мені ще Бог днів відміряв, стільки буду в неї пробачення просити. Добре серце має ця дитина. І син мій з нею прожив щасливе життя.
Так що не в грошах і маєтках щастя! Тепер я це дуже добре розумію.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться