Через 15 років моє сімейне життя стало просто нестерпним – з’явилася інша жінка, яка заявляє, що має права на мого чоловіка. Все те, що зі мною відбувається, почалося не так давно.
Колись, перед нашим весіллям, чоловік мені зрадив. Я знала про цю зраду. Він розповів мені це ще на самому початку 15 років тому і більше такого не повторювалося. Я змогла його пробачити, хоча сама досі не знаю як у мене це вийшло.
Однак він не згадав того, що та жінка чекала від нього дитину. Можливо, він і сам про це не підозрював. Але тепер, через 15 років вони з’явилися в нашому житті. У неї росте дитина без батька, яким є мій чоловік. Весь цей час їй не було ніякого діла до нього. Мабуть, як тільки вона дізналася про те, що чоловіка підвищили, відразу вирішила сісти на тепле місце.
Найцікавіше, що ми толком не розуміємо чого вона від нас хоче. Їй не потрібні аліменти і не потрібно спілкування. Вона просто з’являється всюди зі своєю дитиною і заважає нам жити. І хоча я спочатку злилася на чоловіка, але зараз повністю розумію чому він від мене це приховав.
Ми навіть пропонували дати їй грошей поза судом, щоб на чоловіка не було накладено відповідальності виплачувати аліменти, але вона цього не хоче. Її єдина мета – не дати нам спокійно жити. Можливо, вона заздрить тому, що у нас все добре, а у неї ні, але ж це нерозумно.
Якщо людина не може відпустити минулі помилки, то у неї ніколи не буде нічого добре. Я пробачила чоловіка і відтоді ми живемо щасливо. У нас двоє дітей, які добре вчаться.
Часом мені здається, що це навіть не дитина мого чоловіка, адже вона відмовляється робити тест ДНК.
Моя мати і подруги кажуть, що найкращий спосіб її провчити це подати заяву в суд. Я теж так думаю, але тоді може розкритися батьківство, а це сильно вдарить як по репутації сім’ї, так і по кар’єрі чоловіка. А зараз останнє, що нам потрібно, – це публічний розголос. Вони також викладають припущення про те, що дитина і зовсім не мого чоловіка, адже ніякого тесту на батьківство зроблено не було. Як я і казала, вона його робити не хоче.
Ми також намагалися спілкуватися з юристами, які повністю затвердили нас в тому, що спадкоємцем ця дитина буде тільки після наших дітей. Тобто фактично нарівні, але в черзі. Однак, знову ж таки, їй не потрібні гроші і нічого матеріального. Вона хоче лише заважати нам жити.
Найстрашніше, що може статися в нашій ситуації, це те, якщо вона вирішить заявитися до нас на роботу і надасть публічного розголосу цій ситуації. А я б хотіла, щоб ця неприємна ситуація назавжди залишилася в минулому, хочеться забути її і ніколи не згадувати.
Як мені бути? Як зробити так, щоб ця жінка назавжди зникла з нашого життя? Я згодна, щоб чоловік допомагав цій дитині, але при умові, що вона доведе, що мій чоловік є біологічним батьком. Що мені робити? Як відноситись до цього минулого, яке повернулося через 15 років…
Фото ілюстративне – matrony.
