fbpx

Пару днів тому нас з чоловіком і дітьми покликав в гості мій брат. Хоч ми з ним ніколи особливо не спілкувалися, адже Василь набагато старший за мене, і тому спільних інтересів та знайомих у нас не так вже й багато. Я завжди знала, що мій брат живе набагато краще за нас з чоловіком, але те, що я побачила в цей день, і досі не дає мені спокійно спати

Кілька днів тому нас з чоловіком і дітьми покликав в гості мій брат. Хоч ми з ним ніколи особливо тісно не спілкувалися – велика різниця у віці, адже Василь набагато старший за мене, і тому спільних інтересів у нас не так вже й багато. Я завжди знала, що мій брат живе набагато краще за нас з чоловіком, але те, що я побачила в цей день – справило на мене незабутнє враження.

Вони з дружиною вдвох живуть у величезному триповерховому будинку, єдину дочку видали заміж за якогось дуже багатого бізнесмена і знайшли собі нове хобі – розводити породистих собак. За словами господарів будинку, вони це роблять в першу чергу для душі, адже дуже люблять тварин. У грошах у них особливої ​​потреби немає, так як у брата свій бізнес, а у його дружини пасивний дохід з здачі квартири в оренду. Дочка теж влаштована на хорошу роботу і чоловік у неї перспективний, дуже багато заробляє, тому допомоги від батьків вона не потребує.

Я б із великим задоволенням за них пораділа. Але їх любов до собак мені здається занадто якоюсь дивною! Я рідко коли бачила, щоб батьки так опікали своїх власних дітей, як це роблять мої родичі зі своїми тваринами. Вони їх ні в чому не обмежують і вихованці бігають табунами по всьому будинку, безцеремонно встрибують на ліжка і дивани, можуть навіть по столі на кухні пройтися. Господарі їх ні за що не сварять – можуть тільки злегка сердитим тоном зробити зауваження. Коли одна з їхніх підопічних притягла з коридору рюкзак мого чоловіка – брат просто посміявся і пішов його забирати. А той пес ще хвилин 10 волочив його по всьому будинку, поки брат ходив за ним, не поспішаючи.

Перебуваючи у них в гостях, я відчувала себе як в якомусь приватному зоопарку, але це ще нічого. У була дуже здивована, коли дружина брата при нас почала нарізати для собак свіжоспечену яловичину і весь величезний шматок згодувала своїм собакам. Ми з чоловіком в цей час сиділи мовчки, не могли й слова сказати, адже ми собі таке м’ясо можемо дозволити тільки у свята. У нас троє маленьких дітей, і навіть їх ми годуємо гірше, ніж Василь з дружиною своїх собак!

Я зрозуміти не можу до цього часу, як можна купувати в день по великому шматку дорогого, свіжого, добірного яловичого м’яса і згодовувати його все собакам. Невже грошей стільки, що дівати їх вже нікуди? Віддали б тоді частину зайвих коштів нам – ми знайдемо способи краще їх витратити. Зрештою, мої діти – не чужі моєму братові люди, а його рідні племінники. Інший раз у нас з чоловіком не вистачає грошей на те, щоб шоколадку їм купити. А тут на наших очах за раз згодовується собакам величезна, за нашими мірками, сума грошей, яку я б витратила на покупку продуктів на кілька днів, а якщо економити, то й на тиждень розтягла б для себе та дітей, адже сама готую їжу завжди вдома, так набагато економніше.

Брату і його дружині ми, звичайно, нічого не сказали в той вечір, але неприємний осад, звичайно, у нас залишився. Особливо мені дуже прикро, що близький мені родич розкидається грошима, і зовсім не цікавиться благополуччям своєї сестри і племінників. Я в декреті і працює зараз лише один чоловік, грошей дійсно не вистачає нам зараз дуже. А тепер не знаю, може попросити допомоги у брата? Хоч дітям, можливо, щось дасть.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page