Я і сама завжди не любила і не розуміла тих жінок, які забирають чоловіків із сім’ї, але трапилось так, що я стала однією із них. Знаю, що інші жінки таких, як я, терпіти не можуть і ніколи не зрозуміють.
Пам’ятаю, як я була підлітком, наша сусідка, красуня Олена, виходила заміж за чоловіка, який пішов заради неї з сім’ї, залишивши там двоє дітей. Звичайно, уникнути загального осуду їм не вдалося. Я і сама тоді собі подумала: «Скільки на світі є неодружених чоловіків, чому саме на цьому, одруженому, їй світ клином зійшовся». Тоді з Оленою перестало спілкуватися багато людей. Я теж охолола до неї, хоча вона була доброю людиною і завжди до мене гарно ставилася.
Через десять років доля склалася так, що я сама опинилася на місці Олени, бо закохалася в одруженого чоловіка, в якого, до того ж, є дитина. Олег був другом мого брата, не сказати, щоб близький друг, але вони їздили разом відпочивати. І брат мене іноді з собою брав: чоловікам потрібно, щоб хтось їм допомагав, коли смажаться шашлики на природі. Їхали цілим мікроавтобусом: чоловіки всі з однієї роботи, я і ще одна дівчина – наречена водія. Вся компанія здружилася.
Я відразу знала, що Олег одружений, тому намагалася не привертати його увагу. В той вечір ми сиділи, розмовляли, ділилися думками, і зрозуміли, що у нас багато спільного. Десь приблизно пів року ми спілкувалися, як друзі, але розуміли, що ми один для одного рідні душі. Як я не намагалася відігнати від себе цю думку, у мене нічого не виходило. Я пробувала зустрічатися з іншими хлопцями, але перед очима стояв Олег.
Я навіть хотіла вийти заміж, Антона я не любила, але це був реальний шанс втекти від почуттів до Олега. Але і тут доля розпорядилася по своєму – перед тим, як ми мали розписуватися, Антону відкрили давно омріяну візу в Америку, то ж він без вагань покинув мене. Олег взявся мене утішати, потім у нас все і закрутилося. Я була уже не в силах опиратися своїм почуттям.
Зустрічалися потайки, у мене вдома. Відразу скажу, що розбивати чужу сім’ю у мене не було в планах. Але через три роки Олег сам вирішив покинути дружину і зробив мені пропозицію. Я не знала, що мені робити. Але коханий пояснив, що навіть якби не я, він все одно б розлучився, бо не бачить з дружиною свого майбутнього. Дружині і дитині він залишає їхню квартиру в центрі міста. А сам переїхав до мене, планує будувати будинок.
Вся наша шашлично-рибальська компанія від нас відвернулася. Чоловікові навіть довелося змінити роботу – з колективом відносини вже не складалися. Тільки брат нас розумів, ну напевно тільки по-родинному. Хоча і він іноді дорікав мене в моєму вчинку. Загалом, всі навколишні виростили в мені величезне почуття провини, але розлучитися з чоловіком для мене щось непосильне. А екс-дружина тим часом стала забороняти чоловікові бачитися з дитиною. Чоловік засмучений – сумує за сином.
Я досі ніколи не бачила дружину Олега, крім фоток в соцмережах. Ми прожили пів року, і на днях мені зателефонувала колишня мого чоловіка і запросила мене з нею зустрітися.
«Привіт! Як справи? Я тут ось що подумала: може прийдеш до мене в гості – зустрінемося, познайомимось, чаю поп’ємо, поговоримо по душах. Можливо, я навіть я зумію тебе пробачити, якщо ти мені сподобаєшся. Та й Олег буде щасливий, якщо ти виявишся нормальною, я не буду забороняти синові приходити до вас в гості. Тільки одна умова – нічого чоловікові не говори».
Чесно кажучи, мене цей поворот подій дуже здивував. Не знаю, що вона задумала, який план у неї в голові? Можливо, вона дійсно втомилася від усього цього і хоче просто познайомитися. Але я в це мало вірю. Я розумію, що я і справді перед нею винна, але зближуватися не бачу потреби. Тому не знаю, що робити в такій ситуації.
Фото ілюстративне – LiveJournal.
