Українці Сьогодні

Марті зарплата прийшла на карточку, тож щаслива жінка відразу після роботи поїхала в торговий центр. Накупила собі всього аж на 20 тисяч. І чобітки на весну взяла, і нову курточку, і кілька стильних сорочок та костюмів. Раптом у Марти задзвонив телефон, телефонувала їй рідна сестра, Віра. На емоціях Марта похвалилася сестрі обновками, але замість захоплення чи хоча б радості, вона почула від сестри лише картання. “Тобі 45 років, що ти молодишся як дівчина? Краще б ти ці гроші на своїх племінників витратила”, – невдоволено бурчала сестра

Ще на роботі Марта відчула, що їй треба кілька обновок на весну. А тут

Життєві історії 0

Маріє, ви там на місці, то замовте для нас столик на неділю, десь приблизно на 10 осіб, – каже мені сваха, яка вирішила святкувати ювілей свого чоловіка у нас в селі. Ідея святкувати у нас мені, в принципі, сподобалася, бо в мене є де усім заночувати. А в сватів невелика двокімнатна квартира, там нема де на ніч залишитися. Я все зробила так, як сваха хотіла – пішла в ресторан, замовила столик на 10 осіб. Мене попередили, що місце буде приблизно коштувати півтора тисячі гривень, сказали дати завдаток, хоча б дві тисячі. Я порадилася в телефонному режимі з свахою, розповіла їй що і до чого, вона дала добро і я все замовила. Завдаток я з свого гаманця дала, без задньої думки, адже ж не з чужими людьми я справу маю, звідки ж я знала, що все так обернеться

– Як добре, свахо, що ви якраз у відпустці! То ми до вас і

Життєві історії 0

Мамо, що є їсти? – запитав старший син, щойно зайшов на кухню. – Ти вже прокинувся, синку? А я якраз котлет насмажила, – відповіла Марина. – Знову котлети? Мамо, ти що, не можеш щось цікавіше придумати? Вчора ж тільки були котлети, – бурчав Валерій. – Вчора були свинні відбивні, а сьогодні – курячі котлети, – ніби виправдовуючись, пояснила Марина. Син скривився, але таки сів за стіл. Марина подала йому тарілку макаронів з котлетами. На годиннику була 12-та година дня, це такий проміжний час між сніданком і обідом

– Мамо, що є їсти? – запитав старший син, щойно зайшов на кухню. –

Життєві історії 0

Катерино, я все розумію, але і мама до нас не часто приїжджає, тому якщо можеш, то зустрінь її, – каже мені чоловік. В той день я мала багато важливих справ по роботі, але розуміла, що свекруха і справді до нас рідко приїжджає, тому я зателефонувала на роботу і сказала, що беру вихідний за свій рахунок. У мене на наступний день мав бути день народження, то ж начальник з розумінням поставився до ситуації, і відпустив мне на два дні. Юрій поїхав на роботу, сказав, що буде ближче до вечора, а я тим часом взялася до приготування страв, бо хотілося якомога гостинніше зустріти маму мого чоловіка. Вона настільки хороша людина, що я таких і справді мало зустрічала

– Катерино, я все розумію, але і мама до нас не часто приїжджає, тому

Життєві історії 0

Як же я несправедливо з батьком своїм повелася, – картала себе Наталка, але усвідомлювала, що все занадто пізно. Але вона і уявити не могла, що все саме так може обернутися. Наталка дивилася на документи і не могла повірити своїм очам – вона рідного батька практично вигнала з дому, а він ось все своє майно залишив їй, не тримав образи. Каяття жінки було запізнілим, адже вже пів року, як батька не стало

– Як же я несправедливо з батьком своїм повелася, – картала себе Наталка, але

Життєві історії 0

Ой, як мені непросто. Догляд за твоєю бабусею дається мені тепер важко, а в Чехії я з нею точно не справлюся сама, – жалібно поскаржилася мати синові, коли хотіла поїхати за кордон на заробітки, в надії на те, що він бабусю до себе забере. – Я, мамо, сам вирішувати тут не можу, мені потрібно з дружиною порадитися, адже сама розумієш, що це на її плечі ляже, адже мити бабусю і годувати я ж сам не буду. – Бабуся твоя, а не її, тому радитися з нею не маєш. Але ж вона там командує тобою, як хоче, вже кроку не ступиш без неї. А ввечері вже свекруху сама невістка набрала: – Що ви там, мамо, про бабусю казали, а пенсія в неї є

Світлана Григорівна жила в одній квартирі зі своєю вісімдесятирічною матір’ю. Вона працювала бухгалтером у

Життєві історії 0

Того ранку Інна встала перша і поспішила на кухню робити каву, поки чоловік спав. А в коридорі почула, як хтось шкребеться у вхідні двері і відразу пішла відкривати. Яке ж було її здивування – там нікого не було, а до дверей хтось прикріпив листа. Розгорнувши його, жінка стала читати. В ньому йшлося про те, що в її чоловіка є інша. Лист закінчувався фразою: “Не намагайся мене більше шукати, ти мене вже ніколи не знайдеш”

Інна, як завжди, прокинулася раніше за власного чоловіка, щоб приготувати свіжий сніданок. Вона тихенько

Життєві історії 0

В Італії я лежала в стаціонарі доволі довго, і треба було, щоб біля мене хтось був. Я запропонувала першій невістці Софії, щоб вона місяць побула зі мною, а я їй заплачу ту тисячу євро, яку вона могла собі заробити. Проте, Софія відмовилася. Вона сказала, що я їй не мама, аби вона мене обходила. Її словами я була прикро вражена, адже відколи мій син пішов від неї, я їх з онуком не залишала, я ж до неї весь цей час як до доньки рідної ставилася. І яким же було моє здивування, коли до мене в Італію приїхала Оксана, моя друга невістка

Моя історія про те, що не завжди все так, як здається. Мені у важкий

Життєві історії 0

Не добре це ти робиш, сестричко. Ти гроші на перше місце поставила, – одного разу Галина, рідна сестра Ярослави, сказала тій, що так не можна з рідним чоловіком, мовляв, він теж відпочити хоче, та й з донечкою побачитися. Ярославу слова сестри дуже зачепили, вона відразу відповіла, щоб та не втручалася, бо це не її справа. А вона не хоче жити, як Галина – від зарплати до зарплати і в старій хаті. – Якщо не хочеш, – каже Галина, – то і сама йди і працюй. – А у мене на це чоловік є, – в’їдливо відповіла Ярослава

– А хіба чоловік не для того, щоб гроші заробляти? У мене є будинок,

Життєві історії 0

Світлана була відсутня вдома близько години і, коли вже поверталася та вийшла з ліфта, почула голос свекрухи. Двері в їхню квартиру були прочинені і вона могла добре розчути кожне слово. – Де твоя дружина? Знову по відрядженнях пропадає? Напевно, їй варто нагадати про те, що вона одружена і має чоловіка вдома? – повчала сина свекруха. Світлана підійшла ближче і зупинилася тихо, щоб краще все розчути, бо вона ж усім хвалилася, що в неї золота свекруха

Світлані завжди здавалося, що вона чудово ладнала зі своєю свекрухою. На усі питання своїх