Українці Сьогодні

Привіт, Галинко, зайшла до тебе, щоб новину сказати. Люба приїхала, так що чекай гостей. Ти, головне, не переживай, ми тут з сусідами усі засвідчимо, як воно було. Але кажу тобі, щоб ти готова була, – Стефа прибігла до сусідки з самого ранку з цікавою новиною. – Дякую, тітко Стефо. А ви впевнені, що це таки була Люба? Де ви її бачили? – Галина намагалася зрозуміти, що відбувається, чому зовиця приїхала саме зараз, коли їй і так дуже важко

– Привіт, Галинко, зайшла до тебе, щоб новину сказати. Люба приїхала, так що чекай

Життєві історії 0

Олена пішла до криниці, щоб принести до хати води. Рання весна виявилася холодною, з мокрим снігом, така сльота на вулиці, що поки жінка відро води принесла з двору, ноги геть промочила. Ще б не промочити, якщо вона ці чоботи носить вже 6-й рік, а купити нові немає змоги. Олена роззулася, щоб занести відро на кухню. 12-річний Андрійко, який робив уроки, глянув на мокрі сліди на підлозі, на мамині старі чоботи, і так йому маму шкода стало, що він запитав у Івана: – Тату, а коли ти мамі нові чоботи купиш? – Коли гроші будуть, тоді обов’язково і купимо, – байдуже відповів Іван. “Значить, ніколи…” – сказав про себе хлопчик. “Ну нічого, я коли виросту, моя мама матиме не лише найкращі чоботи, але і усе найкраще” – пообіцяв собі Андрійко

– Звідки я тобі візьму гроші? Ти ж бачиш, що я не можу роботу

Життєві історії 0

Свого чоловіка ввечері після роботи Євгенія чекала з великим хвилюванням. Коли Остап повернувся, дружина відразу стала запитувати у нього про гроші. – Пам’ятаєш, ми з тобою відкладали гроші? Сьогодні я перевірила рахунок наш. Там пусто. Уявляєш? Всі гроші зникли, наче їх ніколи й не було. Остап аж принишк

Євгенія не знаходила собі місця, з нетерпінням чекаючи, поки чоловік повернеться з роботи, і

Життєві історії 0

Добрий вечір, тітко Олено! – Привіт. Проходь, сідай. Чай будеш? – Олена постаралася відповісти дружелюбно, хоча дуже стомленою з роботи прийшла. Донька чоловіка присіла на диван. – Ні, дякую, мабуть, я відмовлюся. Не до чаю. Мені потрібно якнайшвидше обговорити з вами дещо важливе. Олена стала хвилюватися, бо дуже добре знала характер Світлани, та відчувала, що та проситиме в неї звільнитися з роботи

Олена вийшла заміж у сорок п’ять років. Олена знала, що не може стати мамою,

Життєві історії 0

Андрію, а ти чув, що Наталя в село повернулася? – запитав старший брат, зайшовши зранку на кухню. Андрій, який в цей час пив чай, і вже готувався йти на роботу, на хвилинку призадумався, а потім перепитав: – Тарасе, ти впевнений? Звідки ти знаєш? – Впевнений, бо сам її вчора бачив, зустрів біля магазину. Я запитав її чи надовго вона в наші краї, а вона відповіла, що час покаже. Та я зрозумів, братику, що надовго, так що, якщо ще маєш почуття, то не прогав свій час. Тарас пильно глянув на брата, але не встиг нічого додати, бо на цю їхню розмову зайшла мама

– Андрію, а ти чув, що Наталя в село повернулася? – запитав молодший брат,

Життєві історії 0

Марино, я вирішила тебе привітати найпершою, – сказала свекруха, коли прийшла зранку до невістки. Марина дуже зраділа, бо свекруха їй подарувала золотий ланцюжок. – Марино, але мушу тобі сказати, я його взяла в кредит, сама лише перший платіж внесла за нього

Свекруха Марини завжди славилася серед родичів тим, що любила робити досить таки дорогі подарунки.

Життєві історії 0

Микола дуже хвилювався: сьогодні він мав познайомитися з майбутніми тестем та тещою. Заїхавши по дорозі до магазину і купивши подарунки для майбутніх родичів, він приїхав у невелике село, де жили батьки Оксани. Як тільки машина Миколи під’їхала до невеличкої старої хатинки, Оксана вискочила його зустрічати. Вона допомогла занести в будинок пакети з подарунками та продуктами та вручила їх своїм батька. Тим самим Оксана показала, що бере всю владу у сім’ї у свої руки. Але теща майбутня перевершила всіх

Микола дуже хвилювався: сьогодні він мав познайомитися з майбутніми тестем та тещею. Заїхавши по

Життєві історії 0

Мамо, що у вас тут сталося? Чому наша дитина в старих речах, ще й дірка на коліні? – дивувалася невістка. Свекруха відразу не хотіла говорити правди, щось вигадувала, та довелося зізнатися про те, куди поділися речі онучки. Але невістка не зрозуміла цього і розсердилася на матір чоловіка

Лідія Антонівна поглядала у вікно на кухні, щоб не проґавити момент приїзду свого сина

Життєві історії 0

Якщо тобі щось не подобається, я тебе не тримаю, можеш іти куди хочеш, – Марта відчинила двері і дала зрозуміти чоловікові, що її терпінню прийшов кінець. – Невже тобі було важко приготувати вечерю? Ти ж знала, що я прийду з роботи втомлений і голодний, – в свою чергу висунув свої звинувачення Павло. – А чому маю готувати я? Я так само працюю і втомлююся. Інших жінок чоловіки в ресторан водять, а я вже й забула, коли ми з тобою останній раз в кафе каву пили, – висунула чергові звинувачення чоловікові Марта. Павло раптом зрозумів, що перед ним стоїть абсолютно чужа людина, яка його зовсім не розуміє, яка не дбає про нього і якій він став байдужим. – А знаєш що, ти права, це кінець! Я йду від тебе

– Якщо тобі щось не подобається, я тебе не тримаю, можеш іти куди хочеш,

Життєві історії 0

Ось, Поліно, твоя кава, – каже подруга Інна, така ж заробітчанка. – Тістечко теж візьми, сподіваюсь, я взяла таке, як ти любиш. – Та я не хочу кави, дякую, – невпевнено відповіла Поліна. – Бери, я пригощаю. Синьйора Ребека мені сьогодні спеціально дала на 20 євро більше, сказала, щоб я собі чогось смачненького купила. Поліна взяла до рук невелику чашечку італійського еспресо, попередньо подякувавши подрузі, зробила два ковтки і раптом розплакалася

– Ось, Поліно, твоя кава, – каже подруга Інна, така ж заробітчанка. – Тістечко