Українці Сьогодні

Цікаво виходить, Валентино, я ніколи не рахував твої гроші, але зараз це занадто. Сину ти машину купуєш, а я все життя маю на велосипеді їздити? – спитав мене чоловік. Треба зауважити, що за довгі роки нашого спільного сімейного життя це вперше він собі так дозволив говорити зі мною. Я навіть підозрюю, що його так тригернуло. Я пообіцяла сину, що куплю йому машину, і це моє рішення дуже не сподобалося моєму чоловікові. Вадим вважає, що це буде несправедливо по відношенню до нього

– Цікаво виходить, Валентино, я ніколи не рахував твої гроші, але зараз це занадто.

Життєві історії 0

В той день я приїхала у відпустку і подалася в село, попросила сусіда, щоб він скосив траву на подвір’ї. І в цей час у двір заходить Люба, яка теж не попередила, що приїде. – Що ти тут робиш? – зиркнула вона на мене. Я спокійно пояснила їй, що без всякого злого чи корисного умислу я просто тримаю в порядку господарство. – От і добре, що ти тут, і мені не довелося тебе шукати, – каже Люба. – Маю до тебе пропозицію

– Шкода мені тебе, Софіє. Ти так стараєшся, але ж тобі тут нічого не

Життєві історії 0

Марино, ну де ж ти ходиш? Там під під’їздом якийсь чоловік з величезним букетом квітів тебе вже дві години чекає, – каже сусідка Марині, яка якраз з дітьми поверталася з магазину. – Дякую, Катю, що попередила, але я і уявлення не маю, хто б це міг бути, – Марина і справді почувалася розгубленою, бо не могла навіть припустити, хто б це міг бути, адже вона останнім часом ні з ким не спілкується. Коли Марина вже ближче підійшла до під’їзду, то першим побачила і впізнала нежданного гостя старша донечка Марини. Алінка побігла до нього зі словами: «Дядько Дмитро приїхав! А ти знову купив мені ляльку?»

– Марино, ну де ж ти ходиш? Там під під’їздом якийсь чоловік з величезним

Життєві історії 0

То скільки, Петре, ми з тобою не бачилися? – Поліна дивилася на колишнього чоловіка і в її погляді відчувався спокій, не те, що тоді, коли вони розходилися. – Напевно, років 12, відтоді як ти мене вигнала, – так само тихо і спокійно відповів Петро. – Ніхто тебе не виганяв, ти сам захотів піти, – нагадала Поліна. – А що мені залишалося робити, якщо ти сказала, що більше мене не любиш, що я тобі не цікавий

– То скільки, Петре, ми з тобою не бачилися? – Поліна дивилася на колишнього

Життєві історії 0

Свій 50-річний ювілей Ольга вирішила святкувати в рідному селі. Проте домовитися про забаву в колибі Ользі не вдалося, тому що їй там повідомили, що саме на цю дату у них зал зайнятий, бо власник свою єдину доньку заміж видає. Заробітчанка була вельми засмучена, і хотіла було вже йти, але тут її зупинив знайомий голос: – Я не вірю своїм очам! Ольго, невже це ти

Ольга мала переконання, що так, як вона любить свого Михайла, вона нікого і ніколи

Життєві історії 0

Ксенія була з тих, кого називають “жінка з таємницею”. Хоча Ксенія вже кілька років працювала на фірмі, проте ніхто нічого про неї не знав, вона ні з ким особливо не спілкувалася і не дружила, трималася осторонь. Проте її життя викликало неабиякий інтерес, одні подейкували, що доньку вона удочерила, бо дівчина зовсім не подібна на неї. Інші казали, що це дитина її непутящої сестри. А ще інші переконували, що точно знають, що Ксенія розлучена, а чоловік її зрадив і пішов до іншої, от вона тепер нікому і не довіряє. Так і губилося товариство в здогадках, бо жодну з чуток Ксенія і не підтверджувала, і не спростовувала

Ксенія була з тих, кого називають “жінка з таємницею”. Хоча Ксенія вже кілька років працювала

Життєві історії 0

В той день у Микити настрій був не вельми добрий, він йшов по знайомій вулиці, і раптом побачив новий магазин, який напевно нещодавно відкрився, бо раніше він тут його ніколи не бачив. Чоловік би так і далі пройшов повз, але його увагу привернула назва магазину. “У Марії завжди все найсмачніше”. Його колишня дружина мріяла колись про те, що вони разом відкриють магазин, і назвуть його саме так, бо Марія вміла і любила смачно готувати. Але це не може бути його Марія! Звідки ж у неї гроші

В той день у Микити настрій був не вельми добрий, він йшов по знайомій

Життєві історії 0

Ти що, справді думала, що така, як ти, дівчинка з села, може серйозно мене зацікавити? Ти знаєш, яка Єлизавета вишукана, тобі до неї ще ой як далеко. І не намагайся – не наздоженеш. Тому повертайся в своє село і там шукай свою долю. На канікулах Настю було не впізнати, як не намагалася мама заспокоїти доньку – нічого не виходило, занадто важко дівчина переживала усе, що з нею сталося. Ірина ледь вмовила доньку повернутися на навчання, адже залишилось небагато, всього півтора року, а Настя навідріз відмовлялася їхати в місто, де все їй мало нагадувати про втрачену любов

Перед весіллям було багато роботи, але останній тиждень цієї приємної метушні уже добігав до

Життєві історії 0

Марино, ти де? Я приїхала, а тебе вдома нема, – моя молодша сестра Тетяна ніколи не вирізнялася вишуканістю манер і ввічливим спілкуванням, тому вона без зайвого вступу відразу з претензій і почала. – Я в парку, з дитиною гуляю, – кажу. – А чого ти питаєш, що сталося? – Це я у тебе хотіла запитати, що сталося? Я не можу відчинити двері своїм ключем? – заявила мені сестра. – Яким ще своїм ключем? Це моя квартира, – кажу я їй, і розумію, що мені терміново треба додому

– Марино, ти де? Я приїхала, а тебе вдома нема, – моя молодша сестра

Життєві історії 0

В суботу зранку я прокинулася, подивилася, що погода гарна, і стала руками прати, а що робити? Хоча в моєму віці це і нелегко. Перу, викручую, і не лише рукави мокрі, але і очі на мокрому місці, бо так мені прикро, що словами не передати. До вечора в мене настрій зовсім погіршився, я зрозуміла, що мені варто сподіватися лише на себе, адже маючи двох синів, в старості я залишилася зовсім одна. Я вийшла на вулицю зібрати одяг, який уже висох, і яким же було моє здивування, коли до моїх воріт під’їхала машина, а з неї вийшов мій старший син Павло. – Ось, мамо, подарунок тобі привіз, – каже

– У мене пральна машина зламалася, синку, може приїдеш, подивишся? – про свою проблему