Українці Сьогодні

Сину, ти ще довго будеш отак стояти? Робота сама себе не зробить, – Петро з посмішкою нагадав Андрію, що той вийшов в сад, щоб дерева побілити і грядки скопати, а не на сусідку дивитися. – Добре, тату, зараз все зроблю, – наче прийшов до тями Андрій, узяв відро і попрямував до яблунь. Петро вже давно зрозумів, що коїться з його сином – сусідка йому сподобалася, тому він і стирчить постійно біля огорожі, що розділяє їхні подвір’я

– Сину, ти ще довго будеш отак стояти? Робота сама себе не зробить, –

Життєві історії 0

Після візиту сестри Мирослава залишилася у змішаних почуттях. З однієї сторони і справді, навіщо їй чоловік на старості років, якщо вона вже звикла сама собі у всьому раду давати? А з іншої – глянула на гарненько скопаний город, згадала, що він єдиний, хто назвав її красивою. А навіть якщо і через хату Богдан з нею? І що з того? Вона ж її заслужила, бо і маму, і тата до кінця обходила, коли сестра своє особисте життя влаштовувала. Життя одне, тому Мирослава прийняла рішення ризикнути, і хоч на старість, але таки спробувати стати щасливою

– Ти, сестро, напевно і сама не розумієш, що твориш, – намагалася напоумити Мирославу

Життєві історії 0

То я не зрозуміла, ти будеш святкувати свій день народження чи ні? – питаю я Ірину, свою молодшу сестру. – Не знаю, але швидше за все, що ні. Ти ж бачиш, яка у мене ситуація, – каже Іра. – Але ж у тебе ювілей, сестричко. Не гоже навіть кави не випити, – я з усіх сил старалася переконати Ірину, що зовсім нічого не святкувати в свій 35-річний ювілей – це теж не варіант. До того ж, я вже і придумала, що я сестрі подарую

– То я не зрозуміла, ти будеш святкувати свій день народження чи ні? –

Життєві історії 0

Надійко, ми з Ларисою до тебе в четвер в гості заїдемо, десь в 9-й зранку, так що чекай гостей, – попередив мене мій рідний брат Олексій. Брата свого я дуже люблю, і завжди рада його бачити, от тільки чомусь саме цей дзвінок мене насторожував. Чого б це він захотів в гості прийти з самого ранку? І не один, а з своєю дружиною, яка мене на дух не переносить

– Надійко, ми з Ларисою до тебе в четвер в гості заїдемо, десь в

Життєві історії 0

Я не можу у тебе прийняти ці гроші, я знаю, як важко ти їх заробила. Дякую, Маріє, але я якось сама справлюся, – кажу. – Софійко, ми з тобою не перший день знаємося, бери, вони мені зараз не потрібні, і так просто так лежать. Ти зараз своє питання закрий, а поки мені гроші знадобляться, то віддаш, – переконувала мене подруга. Я сиділа навпроти неї і просто не вірила, що бувають ще такі люди як вона – щирі і безкорисливі

– Я не можу у тебе прийняти ці гроші, я знаю, як важко ти

Життєві історії 0

То навіщо було з себе зображати святу, в подруги набиватися, щоб тепер так некрасиво вчинити, – каже мені по телефону Люба, тітка моєї невістки. – Я аж тепер зрозуміла, що ви за людина. Ну що ж, краще пізно, ніж ніколи. Люба була настільки засмученою і розлюченою, що я і не зразу второпала, що сталося. Я ще спробувала хоч щось у неї з’ясувати, але марно, вона поставила слухавку і сказала, що знати мене не хоче. А вся ця каша заварилася через мого свата. Але ми навіть уявити не могли, що Люба саме так відреагує на новину, що ми вирішили з ним зійтися

– То навіщо було з себе зображати святу, в подруги набиватися, щоб тепер так

Життєві історії 0

Привіт, синку. Я подумала, що я до вас в гості заїду, а заодно і заночую, щоб на ніч не вертатися додому, – кажу я своєму сину. А він замість того, щоб схвально відреагувати, якось дивно мовчить. – Мамо, розумієш, у нас гостює мама Марини. Якщо ти погоджуєшся бути з нею в одній кімнаті, тоді приїжджай, – каже мені Вадим. Якщо чесно, то слова сина мене дуже засмутили, я просто не розумію свою сваху, от як можна жити так як вона? Молода жінка, мамі моєї невістки 54 роки, а вона на шиї у дітей сидить, хоча спокійно могла би щось заробляти, хоч для себе

– Привіт, синку. Я подумала, що я до вас в гості заїду, а заодно

Життєві історії 0

Не зрозуміла я, мамо, як це ти не зможеш залишитися з Людочкою? Ми ж уже пообіцяли Петренкам, що приїдемо до них на дачу? І до речі, що це за квіти у тебе, звідки? – моя дочка Ліля безцеремонно ходила по моїй квартирі і розповідала мені, який план вона вже придумала на ці вихідні. А коли я вперше в житті їй відмовила, сказала, що не можу посидіти з онучкою, бо у мене теж саме на ці вихідні є плани, Ліля мене не зрозуміла. – Михайло теж запросив мене до себе на дачу, і я погодилася, мені вже незручно йому відмовляти. – Ще скажи, що у вас любов, і що ці три нещасні тюльпани у вазі – від нього

– Не зрозуміла я, мамо, як це ти не зможеш залишитися з Людочкою? Ми

Життєві історії 0

Цікаво виходить, Валентино, я ніколи не рахував твої гроші, але зараз це занадто. Сину ти машину купуєш, а я все життя маю на велосипеді їздити? – спитав мене чоловік. Треба зауважити, що за довгі роки нашого спільного сімейного життя це вперше він собі так дозволив говорити зі мною. Я навіть підозрюю, що його так тригернуло. Я пообіцяла сину, що куплю йому машину, і це моє рішення дуже не сподобалося моєму чоловікові. Вадим вважає, що це буде несправедливо по відношенню до нього

– Цікаво виходить, Валентино, я ніколи не рахував твої гроші, але зараз це занадто.

Життєві історії 0

В той день я приїхала у відпустку і подалася в село, попросила сусіда, щоб він скосив траву на подвір’ї. І в цей час у двір заходить Люба, яка теж не попередила, що приїде. – Що ти тут робиш? – зиркнула вона на мене. Я спокійно пояснила їй, що без всякого злого чи корисного умислу я просто тримаю в порядку господарство. – От і добре, що ти тут, і мені не довелося тебе шукати, – каже Люба. – Маю до тебе пропозицію

– Шкода мені тебе, Софіє. Ти так стараєшся, але ж тобі тут нічого не