Українці Сьогодні

Не може вона тут надовго затриматися, побуде у відпустці і назад поїде в свою Італію, так що потерпи, сину, – каже зятю Галини його мама. Галина відразу зрозуміла, що це ж мова про неї йде, але вирішила не псувати настрій ні собі, ні іншим. Вона і справді додому приїхала ненадовго, тижнів на три, бо у дочки ювілей. Відсвяткують – і назад поїде. У дочки 40 років, то ж не приїхати на такий ювілей єдиної дитини мама не могла

– Не може вона тут надовго затриматися, побуде у відпустці і назад поїде в

Життєві історії 0

У нас бабуся – заробітчанка, вона обов’язково щось придумає, так що наперед не переживай, донечко, – каже моя донька своїй старшій дочці. Чомусь всі звикли, що якщо в родині є заробітчанка, то вона не лише дочок, але і внуків має забезпечити. Почуваюся і справді банкоматом, з якого мають постійно сипатися гроші

– У нас бабуся – заробітчанка, вона обов’язково щось придумає, так що наперед не

Життєві історії 0

Юрію, я вже вийшла з роботи, скоро буду. Заїду в магазин, що прихопити по дорозі на вечерю? – щойно я вийшла з офісу, відразу набрала чоловіка. – Маринко, нічого не треба, мама прийшла і все приготувала, – поспішив заспокоїти мене чоловік. Я сіла вечеряти і з острахом чекала, що буде цього разу, який сюрприз мені влаштує свекруха. Довго чекати не довелося, досить було просто піти в спальню і відкрити шафу. Там всі мої речі стояли рядочками акуратно поскладані, і я навіть не відразу зрозуміла, що відбувається

– Юрію, я вже вийшла з роботи, скоро буду. Заїду в магазин, що прихопити

Життєві історії 0

Людмило, знову те саме? – Сергій повернувся з роботи і побачивши вдома гостей, уже цього разу не стримався. – Сергію, ну чого ти? Це ж Маринка, ти її знаєш, ми просто каву п’ємо, – спробувала згладити ситуацію дружина. Подруга, зрозумівши, що вона тут зайва, бо у подружжя назріває буря, швидко зібралася і пішла. – Я хочу їсти, що у нас сьогодні на вечерю? – запитав Сергій. – Готового немає нічого, але ти можеш швидко підварити собі макарони чи гречку, – без зайвого докору сумління відповіла Людмила

– Людмило, знову те саме? – Сергій повернувся з роботи і побачивши вдома гостей,

Життєві історії 0

Перестань їм допомагати, може нарешті хоч тоді діти оцінять твої зусилля, – радить мені моя подруга Анна, яка застала мене дуже засмученою. Настрій у мене зіпсувався після того, як на мій ювілей я не отримала не те що подарунків, а навіть просто привітання від своїх дітей. Вони мене не привітали, навіть не зателефонували, і це не зважаючи на те, що останні кілька років я їм дуже допомагаю грошима. Євро від мене сини беруть, а спілкуватися з мамою чомусь не мають бажання

– Перестань їм допомагати, може нарешті хоч тоді діти оцінять твої зусилля, – радить

Життєві історії 0

І як брат міг так вчинити? От хто вона? Чужа людина. Навіть дітей спільних не нажили. А наші діти – йому племінники рідні, це їм все мало дістатися, – голосили не соромлячись сестри. Якось у суботу Ірині так на душі прикро стало, що не могла стриматися. Поплакала в подушку досхочу, а потім взялася до прибирання – у них дім великий, роботи на кілька днів вистачить. В процесі вона натрапила на тумбочку, в якій зберігалися різні документи чоловіка. Зазвичай вона не мала звички щось там шукати, але цього разу вона вирішила все переглянути. І яким же було її здивування, коли вона знайшла фото свого чоловіка з хлопчиком, віком 9-10 років, який був як дві краплі води схожий на нього

– Як брат міг так вчинити? Не сподівалися ми від нього такого, – дві

Життєві історії 0

Кажу ж тобі, що в цьому році нічого садити не буду, – переконує Люба свою сусідку. – Так ти і в минулому році так казала. А в підсумку – двадцять соток засадила, – сміється Марія. – То було в минулому році, а в цьому я вже слова дотримаю, – пообіцяла і собі, і сусідці Люба. В минулому році Люба запланувала садити город в суботу, дітей наперед про це повідомила, сама все ретельно підготувала щоб швидше робота пішла, проте, в той день ні син, ні донька не приїхали

– Кажу ж тобі, що в цьому році нічого садити не буду, – переконує

Життєві історії 0

А ти мене запитала, чи хочу я з тобою жити? – кажу я своїй дочці, яка виникла у мене на порозі з валізами, посмішкою і заявою, що тепер ми житимемо разом. – А в чому проблема? Я твоя єдина дитина, і рано чи пізно все одно до тебе доведеться переїжджати, щоб тебе доглядати, – Лариса абсолютно не сумнівалася в тому, що її рішення переїхати до мене правильне

– А ти мене запитала, чи хочу я з тобою жити? – кажу я

Життєві історії 0

Дівчино, а у вас немає старшої сестри? – Олексій не йшов до мене, а біг. Ми з ним не бачилися 25 років. – Олексію, припини, це я, хіба не бачиш? – кажу і сміюся, бо знаю, що Олексій завжди любив і вмів жартувати. – Не знаю, не знаю, тій Марті, яку я знаю, зараз мало б бути 45 років, а переді мною стоїть дівчина, якій від сили даш 30, – обійняв мене мій друг дитинства. – Дякую, Олексію, ти завжди вмів робити компліменти, – зашарілася я. Олексій був дуже радий мене бачити, та й і я неабияк зраділа нашій випадковій зустрічі, ще не підозрюючи, що ця зустріч мені принесе

– Дівчино, а у вас немає старшої сестри? – Олексій не йшов до мене,

Життєві історії 0

Мамо, ми з Ілоною розпишемося, – каже мені якось Сергій. – Добре, сину, – кажу, – а де ви жити збираєтеся? – Якщо можна, то тут. У нас же чотири кімнати, а у Ілониних батьків однокімнатна квартира, – знітився Сергій. Заборонити сину одружуватися я не можу, бо ми з чоловіком одружилися ще молодшими, мені було всього 18. І не пустити дитину додому я теж не можу, тому ми з чоловіком порадилися і вирішили, що виділимо на перший час молодятам одну кімнату, а там буде видно. Та цій новині не зрадів старший син. Він вирішив, що це неправильно, що молодший брат першим одружується, і Олег нам заявив, що він теж одружується

– Мамо, мені потрібно 5 тисяч гривень, – каже мені старший син. – На